Ответ:

Объяснение: Будова думи має три частини.

Зачин («заплачка»): «Що на Чорному морі,… Бідних невольників».

Основна частина: «То вони тридцять літ у неволі пробувають,…Для лакомства нещасного».

Кінцівка («славославіє») : «Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невільників …Нас, бідних невільників!»

 Урочистість підсилюється прийомом ретардації (хаотичне повторен­ня частин тексту з метою уповільнення розповіді): «… дівка-бранка, Маруся, попівна-Богуславка», «Ви, біднії невільники…»

Кількість складів у рядку від 4 до 20 (нерівноскладовість)

Що / на / Чор/ но/ му / мо / рі

Що / на /  ка / ме / ні / бі/ лень/ ко/ му

Там/ сто/  я  / ла /тем/ ни/  ця / кам/ я / на / я

 Рядки групуються за завершеністю думки (тирадами)

Що на Чорному морі,

На камені біленькому,

Там стояла темниця кам'яная.

Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,

Бідних невільників.

То вони тридцять літ у неволі пробувають,

Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.

То до їх дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславка,

Приходжає,

Словами промовляє:

«Гей, козаки, Ви, біднії невольники!

Угадайте, що в нашій землі християнській за день  тепера?»

Рядки найчастіше по­єднані дієслівною римою, одразу римуються декілька рядків: пробувають – не видають, приходжає – промовляє, зачували – познавали – промовляли…  

Згадуються магічні числа: сімсот козаків, тридцять літ

Часті тавтологічні повтори: кляли-проклинали; потурчилась, побусурменилась

Як фольклорний твір має сталі епітети: темниця кам'яная, Божого світу, білим лицем, сирої землі, тяжкої неволі, яснії зорі, тихі води

Маруся Богуславка — цілком реальна особа, за усними переказами звільнила козаків з неволі

Належить до ліро-епосу (сюжет розкривається віршованою мовою)