Відповідь:

Ідейні переконання Дон Кіхота є системою гуманістичних цінностей. Вони несумісні з реальною дійсністю, яка суперечить ідеалам мандрівного рицаря, і він сам це добре усвідомлює: у своїй промові перед козопасами про «золоту добу» Дон Кіхот розмірковує про ті далекі «блаженні часи», коли люди «не знали двох слів: твоє і моє», коли всюди панувала дружба, спокій і злагода, простота і чистота звичаїв, і протиставляє цьому золотому вікові той підлий час, коли світ виповнився злом, коли корисливість й упередженість принижують і переслідують правосуддя, коли утвердився закон особистої сваволі. Для захисту скривджених, стверджує Дон Кіхот, і створене мандрівне рицарство. Тому він не лише кидається зі списом на вітряки і відвойовує в цирульника мідний таз, уявивши його шоломом чарівника Мамбріна, а й заступається за Андреса, протидіє беззаконню і допомагає скривдженим. На знущання й образи при дворі герцога він відповідає з гідністю і усвідомленням цінності свого напряму думок і вчинків. Герой Сервантеса є втіленням нездоланної віри і невичерпної енергії, незгасаючого ентузіазму і стійкості.

Пояснення: