ДУЖЕ ТРЕБА твир роздум у публицистичному стыли на тему я патриот
напишить пажалуста!!!!!!!!!!
дуже треба!!!!!!!!!!
напишить пажалуста!!!!!!!!!!
дуже треба!!!!!!!!!!
More Questions From This User See All
Copyright © 2025 SCHOLAR.TIPS - All rights reserved.
Answers & Comments
У п'ятому класі мені потрапила до рук книга Антона Лотоцького«Історія України», з якої я дізнався про розвиток українськоїдержавності. Саме ця книга заклала в моє серце почуття гордості за своюБатьківщину.
Пройшло чотири роки. Змінився я, змінилося наше суспільство. Але я не перестав пишатись тим, що живу в незалежній державі.
Почуття гордості пробудили в мені твори про славних українськихлицарів-козаків. Я уявляв їх або в запеклому бою, або на легких«чаєчках», долаючими чорноморські хвилі. Вони захищали рідну землю відворога, визволяли бранців із неволі. Ось у чому полягає їх внесок, унезалежність.
А учасники Коліївщини! Я захоплююсь ними, хоча і розумію, щобагато в чому повстанці помилялися. Можливо, я був би таким женепримиренним на їхньому місці, проте вважаю, що жорстокості булозабагато, особливо стосовно старих та дітей. Хоча через два з половиноюстоліття мені значно легше розмірковувати на цю тему, ніж їм тоді.
Я уявляю, як наш стражденний народ зрадів надбанням революції1917 року — і яке було розчарування! Але патріотизм у кожного українця вкрові. Тому так щедро поливали рідну землю своєю кров'ю київськігімназисти і студенти в бою під Крутами. І це знову ж таки в ім'янезалежності!
Із величезною радістю сприйняли новину про незалежність Українинаші батьки. На початку дев'яностих років нашого століття Україна нібиожила або прокинулась зі сну: мітинги, маніфестації. На вулицяхблакитно-жовті прапори і тризубці. Тоді я був ще дуже малий, щобусвідомити велич цих подій; мало хто сподівався побачити на вулицідержавну символіку незалежної України.
Зараз дехто скаржиться на незалежність за всі наші існуючіпроблеми. А я вважаю, що всі наші біди тимчасові. Народ наш роботящий,винахідливий, тож знайде вихід і з економічної скрути. Найголовніше — непанікувати, а сумлінно робити свою справу.
Нам, учням, треба працювати на ниві освіти. Навчатися сумлінно —тяжка праця. Але без знань ми не зможемо знайти свій шлях у житті.Незалежній Україні потрібні фахівці високого класу. Тільки так мояБатьківщина зможе стати рівною серед високорозвинених європейськихдержав.