Детектив – один із жанрів, який гарно розвивається в сучасній Україні в літературі для дітей. Щоправда, самих авторів детективів не так вже й багато, але кожен твір розростається до великого циклу. Не став винятком і твір про Гімназиста Юрка Туряницю, який навчається у восьмому класі в крутому київському ліцеї – Першій зразковій гімназії, де відновлюють “давні українські міські освітянські традиції” (С.8).
Школа – окремий світ, за духом чимось схожа на Хогвортс. Тут суворі правила, за провинності відраховують. Навчання якісне. Є і головний конкурент – сусідня школа номер тридцять, з якою раніше билися учні гімназії, а тепер діє система взаємних змагань на нейтральній території – від танцювальних конкурсів до футбольних матчів (С.69). Цікаво, чи є насправді щось таке у нашій столиці? А в усьому іншому школа як школа, і конфлікти в учнів звичні. Є дружба, є недовіра, є страх зради, є спільна вірність і відданість.
Репутація закладу понад усе, за провину мають відповісти винуватці, та дуже приємно почути від директора, коли всі учні витримали овернення. Даруйте, але наші правила ви всі знаєте і всі з ними згодні. Ми називаємо вас дітьми, проте ви достатньо дорослі, щоб не розуміти наслідків. Проте серед вас немає зрадників. У наш час це дуже важливо” (С.97).
овує відповідальні дорослі особистоУ творі поєднується дві теми, два простори – шкільний і пригодницько-детективний. У шкільному щонайперше бачимо шантаж. Хтось, називаючи себе Чорною Рукою, тероризує дітей, вимагаючи у них гроші. Хто відмовляється, отримує цілу купу проблем. Чорна Рука діє розважливо, із холодним розумом, знає таємниці своїх жертв.
Юрко Туряниця – герой, лицар без страху і т.д. У складній ситуації може перехреститися на церкву і прочитати молитву. Хлопчик грає у шахи, любить читати, часто засиджуючись допізна з ліхтариком під ковдрою. Як наслідок – тривожні пригодницькі сни. А як щодо пригод у реальному житті? Юрко не шукає пригод на свою голову, та одного разу настільки втрапляє в халепу, що вибратися з неї дуже непросто.
І трапилося це через Чорну Руку, на зустріч з ким Юрко прийшов до покинутого будинку. Та знайшов не шантажиста, а труп якогось незнайомого чоловіка. Справді, немає детективу без вбивства.
А ще немає без справжнього детектива на кшталт Пуаро чи Мегре. Тут теж є детектив-професіонал – Назар Захарович Шпиг, любитель перевдягання і маскування, колишній слідчий, який не завжди шанував начальство, та завжди був на боці справедливості і навіть пожертвував особистим життям, щоб бути невразливим. Це він трохи не встиг поговорити з людиною, яку жорстоко вбили за кілька хвилин до його приходу.
Далі ж Юрко потрапляє у вир подій, на власній шкурі відчувши, наскільки небезпечними можуть бути розслідування. Розплутати вбивство неможливо без розгадки особи Чорної Руки. І без цього не врятувати хорошого хлопця Олеся Добрянського, справжнього героя, який став заручником у зрадливих “міліціонерів”.
І ще Юрко знаходить біля того будинку щирого друга – бульдога Джентльмена, з яким прагне більше не розлучатися. Здійснилася хлопчача мрія. Він швидко дізнається, що прив’язав себе до Джентльмена собачим повідком, бо пса треба вигулювати по кілька разів на день. А ще пса треба годувати, прибирати за ним…
Книга дуже динамічна, постійно щось відбувається, кульмінація не лише сюжетна, але й на психологічному та смисловому рівнях. Юрко багато чого переживе, зміниться, навчиться йти на компроміс заради чужого життя, а це ознака дорослішання, і це цілком природно, бо новий досвід залишає у нас незгладимий слід.
Час твору – сучасність. Справжня-справжнісінька, ніби ці події були минулого року чи відбуваються зараз. Це одна з небагатьох книг для дітей, де говориться про сучасну війну. Вона існує тут і зараз, і
Answers & Comments
Ответ:
Детектив – один із жанрів, який гарно розвивається в сучасній Україні в літературі для дітей. Щоправда, самих авторів детективів не так вже й багато, але кожен твір розростається до великого циклу. Не став винятком і твір про Гімназиста Юрка Туряницю, який навчається у восьмому класі в крутому київському ліцеї – Першій зразковій гімназії, де відновлюють “давні українські міські освітянські традиції” (С.8).
Школа – окремий світ, за духом чимось схожа на Хогвортс. Тут суворі правила, за провинності відраховують. Навчання якісне. Є і головний конкурент – сусідня школа номер тридцять, з якою раніше билися учні гімназії, а тепер діє система взаємних змагань на нейтральній території – від танцювальних конкурсів до футбольних матчів (С.69). Цікаво, чи є насправді щось таке у нашій столиці? А в усьому іншому школа як школа, і конфлікти в учнів звичні. Є дружба, є недовіра, є страх зради, є спільна вірність і відданість.
Репутація закладу понад усе, за провину мають відповісти винуватці, та дуже приємно почути від директора, коли всі учні витримали овернення. Даруйте, але наші правила ви всі знаєте і всі з ними згодні. Ми називаємо вас дітьми, проте ви достатньо дорослі, щоб не розуміти наслідків. Проте серед вас немає зрадників. У наш час це дуже важливо” (С.97).
овує відповідальні дорослі особистоУ творі поєднується дві теми, два простори – шкільний і пригодницько-детективний. У шкільному щонайперше бачимо шантаж. Хтось, називаючи себе Чорною Рукою, тероризує дітей, вимагаючи у них гроші. Хто відмовляється, отримує цілу купу проблем. Чорна Рука діє розважливо, із холодним розумом, знає таємниці своїх жертв.
Юрко Туряниця – герой, лицар без страху і т.д. У складній ситуації може перехреститися на церкву і прочитати молитву. Хлопчик грає у шахи, любить читати, часто засиджуючись допізна з ліхтариком під ковдрою. Як наслідок – тривожні пригодницькі сни. А як щодо пригод у реальному житті? Юрко не шукає пригод на свою голову, та одного разу настільки втрапляє в халепу, що вибратися з неї дуже непросто.
І трапилося це через Чорну Руку, на зустріч з ким Юрко прийшов до покинутого будинку. Та знайшов не шантажиста, а труп якогось незнайомого чоловіка. Справді, немає детективу без вбивства.
А ще немає без справжнього детектива на кшталт Пуаро чи Мегре. Тут теж є детектив-професіонал – Назар Захарович Шпиг, любитель перевдягання і маскування, колишній слідчий, який не завжди шанував начальство, та завжди був на боці справедливості і навіть пожертвував особистим життям, щоб бути невразливим. Це він трохи не встиг поговорити з людиною, яку жорстоко вбили за кілька хвилин до його приходу.
Далі ж Юрко потрапляє у вир подій, на власній шкурі відчувши, наскільки небезпечними можуть бути розслідування. Розплутати вбивство неможливо без розгадки особи Чорної Руки. І без цього не врятувати хорошого хлопця Олеся Добрянського, справжнього героя, який став заручником у зрадливих “міліціонерів”.
І ще Юрко знаходить біля того будинку щирого друга – бульдога Джентльмена, з яким прагне більше не розлучатися. Здійснилася хлопчача мрія. Він швидко дізнається, що прив’язав себе до Джентльмена собачим повідком, бо пса треба вигулювати по кілька разів на день. А ще пса треба годувати, прибирати за ним…
Книга дуже динамічна, постійно щось відбувається, кульмінація не лише сюжетна, але й на психологічному та смисловому рівнях. Юрко багато чого переживе, зміниться, навчиться йти на компроміс заради чужого життя, а це ознака дорослішання, і це цілком природно, бо новий досвід залишає у нас незгладимий слід.
Час твору – сучасність. Справжня-справжнісінька, ніби ці події були минулого року чи відбуваються зараз. Це одна з небагатьох книг для дітей, де говориться про сучасну війну. Вона існує тут і зараз, і
Висновок: Ця детективно-пригодницька історія водн
Объяснение: