Ответ:

Пилип Орлик та Іван Мазепа були видатними постатями української історії, що зробили значний внесок у політичну та культурну сфери України. Нижче наведені їхні портрет-характеристики:

Пилип Орлик:

• Народився у 1672 році у селі Кандиби, Перемишльського воєводства, на території Польщі.
• Був юристом, полковником Перемишльського полку, генерал-поручиком королівських військ Речі Посполитої.
• 18 березня 1710 року він був обраний гетьманом Війська Запорозького під час Конгресу в Гадячі.
• Одним з його головних досягнень була підписання відомого "Гадяцького договору" між Україною та Швецією в той час, коли великі частини України перебували під окупацією Росії.
• Орлик помер у Ясі, Румунія, у 1742 році.

Іван Мазепа:

• Народився у 1639 році у селі Мазепинці, Київської області.
• Був полковником козацьких військ, гетьманом Лівобережної України, генерал-фельдмаршалом військ Російської імперії.
• Підтримував ідею незалежності України від Росії та співпрацював з козацькою елітою, а також з іноземними державами.
• Сприяв розвитку культури, науки та освіти в Україні.

Пилип Орлик: історичний портрет

Пилип Орлик – один з найвизначніших державних діячів часів Гетьманщини, гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), прибічник політики Івана Мазепи, автор однієї з перших конституцій в Європі.

Пилип Орлик походив із знатного чеського роду Орликів, які проживали на території сучасної Білорусі і називали себе литвинами (білорусами). Навчався у Вільні і Києво-Могилянському колегіумі. Мав хист до поезії й ораторства, знав декілька мов, а саме: українську, польську, церковнослов’янську, болгарську й італійську.З 1698 року обіймав посаду писаря, спочатку при київському митрополиті, потім при старшині полтавського полку. У 1702 році став Генеральним писарем Війська Запорозького і довіреною особою Івана Мазепи.

1708 року разом з Іваном Мазепою Пилип Орлик виступив проти російського царя Петра І. Після поразки в Полтавській битві емігрував до Османської імперії, де 1710 року його було обрано Гетьманом України (у вигнанні).

Іван Степанович Мазепа (20 березня 1639, народився в селі Мазепинці під Білою Церквою – 22 вересня 1709) – гетьман Війська Запорозького. Військовий і політичний діяч. Дипломат.

Гетьман Іван Мазепа був при владі 22 роки.

Об’єднав під своєю владою Лівобережну і Правобережну Україну, обмежив політичну самостійність Запорозької Січі. Тривалий час був одним з найближчих сподвижників російського царя Петра I і багато зробив для економічного підйому Лівобережної України. У 1708 році перейшов на бік противника Російської держави в Північній війні – шведського короля Карла XII. Після поразки Карла XII під Полтавою (1709) втік до Османської імперії і помер в місті Бендери.

Іван Мазепа був особистістю з високим рівнем інтелекту, володів 6 іноземними мовами і вмів вільно ними спілкуватися. Цікавився архітектурою та книгами, образотворчим та ужитковим мистецтвом. Був активним громадським діячем, вмів легко знаходити спільну мову з незнайомими людьми, чим дуже сильно наближав до себе богословів, філософів та поетів. Найголовнішим у політиці вважав відродження країни, її економіки та освіти. І йому це вдалося зробити.