Ответ:• посилення інтересу до дійсності як об’єкта зображення (дійсність уже не абстрактно-символічна, а набуває конкретних ознак, вона показана в постійному русі й змінах);
• конкретизація моментів реальної дійсності та людського життя (перевага конкретики над абстракціями й умовними формами);
• дійсність набуває суспільних ознак, хоча вони ще не узагальнюються, не аналізуються;
• увага до різноманітних типів і людських характерів, які взаємодіють між собою;
• прагнення мотивувати події та вчинки;
• активне авторське начало, креативна сила, автор — не сторонній споглядач, а частина реального світу, учасник життя;
• людина в романі Відродження — не лише людина конкретна (хоча вона має й конкретні риси), а ще, за Д. Затонським, «притча на тему про її можливості» .
Answers & Comments
Ответ:• посилення інтересу до дійсності як об’єкта зображення (дійсність уже не абстрактно-символічна, а набуває конкретних ознак, вона показана в постійному русі й змінах);
• конкретизація моментів реальної дійсності та людського життя (перевага конкретики над абстракціями й умовними формами);
• дійсність набуває суспільних ознак, хоча вони ще не узагальнюються, не аналізуються;
• увага до різноманітних типів і людських характерів, які взаємодіють між собою;
• прагнення мотивувати події та вчинки;
• активне авторське начало, креативна сила, автор — не сторонній споглядач, а частина реального світу, учасник життя;
• людина в романі Відродження — не лише людина конкретна (хоча вона має й конкретні риси), а ще, за Д. Затонським, «притча на тему про її можливості» .
Объяснение:---