Краса людини - це один з найбільш складних понять, які можуть відображати не тільки зовнішній вигляд, але і внутрішні якості. Сприйняття краси людини залежить від культурних і соціальних уявлень, а також від індивідуального смаку та естетичних поглядів. В творах "Говорюща риба" Олександра Копиленка та "Торреадори з Васюківки" Юрія Яновського можна відслідкувати суперечливі підходи до визначення краси людини. У "Говорющій рибі" зовнішня краса переважає над внутрішньою. Головний герой, Кваско, був прикрасою акваріума, його вигляд дивував і захоплював всіх, хто його бачив. Його розкішні барви і довгі плавники були природженими дарунками, які зробили його унікальним. Однак, згодом у творі ми дізнаємося, що зовнішня краса не є достатньою для визначення справжньої цінності людини. У "Торреадорах з Васюківки" на перший погляд зовнішня краса не має великого значення. Головний герой, Остап, був далеко не привабливою особистістю, його зовнішність не викликала захоплення чи захоплюючості. Але Остап був наділений рідкісною внутрішньою красою - він був добрим, відкритим та принциповим. Він мав здатність до самокритики та був відданий своїм ідеалам.