Вислів Аристотеля "Людина створена для щастя, а поліс створений для того, щоб вона могла жити щасливо" відображає його переконання, що люди мають природне бажання жити добре і досягти щастя, і що цього можна повністю досягти лише через життя в добре впорядкованій політичній спільноті, або полісі.
Аристотель вважав, що люди мають унікальну здатність до розуму і здатність робити вибір на основі раціональних міркувань. Він стверджував, що метою людського життя є реалізація нашого повного потенціалу як розумних істот і досягнення евдаймонії, що можна перекласти як щастя або людський розквіт.
Однак Аристотель також вважав, що досягнення щастя не є чимось, що можна зробити наодинці. Він стверджував, що люди є соціальними тваринами і що ми маємо природну схильність жити у спільнотах з іншими. Для того, щоб повністю реалізувати свій потенціал і досягти щастя, нам потрібно жити в суспільстві, яке є добре впорядкованим, справедливим і надає нам можливість займатися доброчесною діяльністю.
Саме тут з'являється поняття полісу, або політичної спільноти. Аристотель вважав, що поліс був створений для того, щоб люди могли жити разом у спосіб, який сприяє справедливості, взаємоповазі та спільному благу. У добре впорядкованому полісі індивіди можуть переслідувати власні цілі та інтереси, але вони також несуть відповідальність за те, щоб сприяти добробуту громади в цілому.
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що мета людського життя полягає в досягненні щастя, а поліс є необхідною умовою для того, щоб людина могла досягти щастя. У добре впорядкованому полісі індивіди можуть переслідувати власні цілі та інтереси, одночасно роблячи внесок у загальне благо, і саме це в кінцевому підсумку призводить до хорошого життя і процвітання людини.
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Вислів Аристотеля "Людина створена для щастя, а поліс створений для того, щоб вона могла жити щасливо" відображає його переконання, що люди мають природне бажання жити добре і досягти щастя, і що цього можна повністю досягти лише через життя в добре впорядкованій політичній спільноті, або полісі.
Аристотель вважав, що люди мають унікальну здатність до розуму і здатність робити вибір на основі раціональних міркувань. Він стверджував, що метою людського життя є реалізація нашого повного потенціалу як розумних істот і досягнення евдаймонії, що можна перекласти як щастя або людський розквіт.
Однак Аристотель також вважав, що досягнення щастя не є чимось, що можна зробити наодинці. Він стверджував, що люди є соціальними тваринами і що ми маємо природну схильність жити у спільнотах з іншими. Для того, щоб повністю реалізувати свій потенціал і досягти щастя, нам потрібно жити в суспільстві, яке є добре впорядкованим, справедливим і надає нам можливість займатися доброчесною діяльністю.
Саме тут з'являється поняття полісу, або політичної спільноти. Аристотель вважав, що поліс був створений для того, щоб люди могли жити разом у спосіб, який сприяє справедливості, взаємоповазі та спільному благу. У добре впорядкованому полісі індивіди можуть переслідувати власні цілі та інтереси, але вони також несуть відповідальність за те, щоб сприяти добробуту громади в цілому.
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що мета людського життя полягає в досягненні щастя, а поліс є необхідною умовою для того, щоб людина могла досягти щастя. У добре впорядкованому полісі індивіди можуть переслідувати власні цілі та інтереси, одночасно роблячи внесок у загальне благо, і саме це в кінцевому підсумку призводить до хорошого життя і процвітання людини.