Склади план до цього тексту Зраділи греки, що скінчено їхнє довге плавання. Та коли наблизили ся вони до берегів, то побачили, що їх чекало вже сильне військо троян- ців під проводом Гектора, могутнього сина старого царя Трої Пріама. Як пристати грекам до берега? Як висадитися? Бачили всі герої, що загине той, хто перший ступить на троянський берег. Довго вагалися греки. Серед них був і герой Протесилай, він прагнув подвигів і готовий був першим зіскочити на берег і почати бій з троянцями. Але не зважувався він тому, що знав провіщення: загинути має той з греків, хто перший торкнеться ногою троянської землі. Знав це провіщення і Одіссей. І ось, щоб повести за собою героїв, але самому не загинути, Одіссей кинув на берег свій щит і спритно стрибнув на нього з корабля. Протесилай ба чив, що Одіссей зіскочив на берег, але він не бачив, що скочив Одіссей не на троянську землю, а на свій щит. Протесилай вирішив, що один 3 греків уже ступив перший на троянську землю. Жадоба подвигів охо пила Протесилая. Усе забув він: забув про батьківщину і про прекрасну дружину свою, юну Лаодамію. Скочив з корабля на берег Протесилай із оголеним мечем кинувся на ворогів. Потряс своїм важким списом вели- кий Гектор і на смерть уразив юного Протесилая. Мертвим упав той на берег. Він перший пролив свою кров на троянську землю. Греки дружно кинулися з кораблів на ворога. Закипів кривавий бій, подалися троян- ці, кинулися тікати й заховалися за неприступними мурами Трої. На другий день було укладено між греками і троянцями перемир'я, щоб підібрати загиблих воїнів і поховати їх. табір. (...) Поховавши всіх убитих, греки заходилися лаштувати укріплений Коли табір греків було опоряджено й укріплено, греки послали до Трої царя Менелая і хитромудрого Одіссея для перемов з троянцями. (...) Довідавшись про прибуття послів, Пріам скликав народні збори, щоб обговорити домагання Менелая. Прийшли на збори всі троянці та Менелай з Одіссеем. Менелай у короткій, сильній промові зажадав, щоб по- вернули пому троянці дружину його Єлену і всі скарби, викрадені Парісом. Після Менелая говорив Одіссей. Заслухалися троянці чудової промови мудрого царя Ітаки. Він переконував троянців задовольнити вимоги Менелая. Народ троянський ладен був уже погодитися на всі домагання Менелая. Адже й сама прекрасна Єлена розкаялася у своєму необачному вчинку і шкодувала, що покинула дім героя-чоловіка зара ди Паріса. (...) Однак не хотіли миру з греками сини Пріама, і насампе ред. звісно, Паріс. Невже змусять його віддати Єлену? Невже заберуть у нього всю його здобич? Він не хотів скоритися народному рішенню, а його підтримували в цьому брати. (...) Тут устав троянський провісник Гелен, Пріамів син, і сказав, щоб не боялися троянці війни з греками боги обіцяють Трої свою допомогу. Повірили троянці Геленові. Вони відмовилися задовольнити домагання Менелая. Посли греків змушені були ні з чим покинути Трою. Тепер мала початися кровопролитна боротьба троянців із греками. Замкнулися троянці в неприступній Трої; навіть Гектор не насмілив ся покидати місто. А греки почали облогу. Вони тричі намагалися здо бути штурмом Трою, але це їм не вдавалося. Тоді греки почали руйнувати околиці Трої і завойовували всі міста, які були в союзі 3 Троєю. Греки ходили на них походами суходолом і морем. У всіх цих походах особливо відзначився великий Ахілл. (...) Чимало горя довелося зазнати троянцям за дев'ять років облоги Трої. Багатьох героїв, що загинули в бою, довелося їм оплакувати. Але най- тяжчий, десятий рік, був попереду. Попереду було й найбільше горе- падіння Трої. Багато перетерпіли й греки за дев'ять років війни. Багато й у них було вбитих. Багато героїв загинуло від руки ворога.​