"Античний" з латини означає "стародавній" або "давній".

Термін "античний" застосовують лише до двох культур - давньогрецької і давньоримської.

Історія античного світу охоплює близько 13 століть: від 8 століття до н.е. до 5 століття н.е.

Золотими іменами античної доби є:

Філософія: Сократ, Платон, Аристотель.

Математика: Піфагор, Евклід, Архімед.

Фізика: Архімед.

Література: Гомер (автор епічних поем «Іліада» і «Одіссея»), Есхіл, Софокл, Єврипід.

Мистецтво: Фідій, Поліклет, Мірон, Ксенофонт.

Медицина: Гіппократ.

Головним об'єктом зображення в античному мистецтві може бути бог, герой, людина, тварина або пейзаж.

Споглядальна спрямованість свідчить про прагнення осягнути закони природи і створити реалістичні зображення.

Підгрунтям античної літератури є давньогрецька та давньоримська міфологія, історія та філософія.

"Храмом" для інтелектуалів вважають олександрійську бібліотеку в Давньому Єгипті, яка була центром зберігання і вивчення знань.

Елліни розуміли філологію як любов до слова і мови.

Відкриттям "Поетики" Аристотеля стало вчення про поезію (літературну творчість) та драму (театр).

Періодизація античності:

Давньогрецький період (8 століття до н.е. - 6 століття до н.е.)

Давньоримський період (6 століття до н.е. - 5 століття н.е.)

Пізньоримський період (3 століття н.е. - 5 століття н.е.)

Падіння Західної Римської імперії (476 рік).

Найдавніші жанри античної літератури - епос (велика поема) та лірика (вірші).