Устрій Січі становив оригінальну форму державності, суть якої полягала у здатності до самооборони в умовах постійної військової та політичної небезпеки. Січі дійсно були притаманні всі ознаки демократичної республіки. Тут не було ні кріпацтва, ні феодальної власності на землю; зберігалась рівність між усіма козаками. На Січі панувала виборна система органів управління , контроль за діяльність яких здійснювала козацька рада. Козацтво не визнавало для себе жодних авторитетів: обраного отамана вони сприймали у світлі шани до традицій та звичаїв. Якщо обраний ватажок не відповідав усталеним нормам, це ставало приводом до не тільки його усунення з посади, а й смертної кари. Сам обряд обрання отамана був яскравим свідченням демократизму.