Ответ:

Полікультурне суспільство – термін, що вживається стосовно регіонів, де історично проживають представники двох та більше етнічних груп.

Найпоширеніше визначення поняття «полікультурне суспільство» та

«полікультурність» подає російський дослідник М. Матіс, який зазначає:

«полікультурне суспільство – це найважливіша й основна категорія соціальної

філософії й теоретичної соціології, що означає історично конкретний тип соціальної

системи, яка припускає об’єднання людей різних національностей з усією

сукупністю форм взаємодії і взаємозалежності…»

В українському науковому дискурсі також спостерігається дихотомія щодо

вживання термінів, які б визначали процес навчання у етнічно гетерогенних

колективах. В Ециклопедії освіти (під ред. В. Кременя) цей термін вживається

тільки по відношенню до виховання – «полікульутрне виховання». Енциклопедія надає таке тлумачення терміну «полікультурний»: полікульутрне виховання – це

процес цілеспрямованої соціалізації учнів, що передбачає оволодіння особистістю

системою національних і загальнокультурних цінностей, комунікативних і

емпатичних вмінь, що дозволяють школяреві здійснювати міжкультурну взаємодію і

виявляти розуміння інших культур, а також толерантність стосовно іншокультурних

носіїв. П в забезпечує на когнітивному рівні — засвоєння взірців і цінностей

національної і світової культури, культурно-історичного і соціального досвіду

різних країн і народів, на ціннісно-мотиваційному рівні — формування соціально-

установчих і ціннісно-орієнтаційних схильностей учнів до інтеркультурноі

комунікації й обміну, а також розвиток толерантності і емпатп стосовно інших

країн, народів, культур та соціальних груп, на діяльнісно-поведінковому рівні —

активну соціальну взаємодію з представниками різних культур при збереженні

власної культурної ідентичності. Це поняття характеризує співіснування багатьох

культур, жодна з яких не є домінуючою. Полікультурність передбачає наслідування

традицій тих культур, в яких діти живуть, і разом з цим, введення інноваційного

поля культурної взаємодії. Це привчає школярів сприймати складні культурні

процеси як закономірну еволюцію безлічі людських спільнот, нерозривно

пов'язаних між собою. Учні стають як носіями культурних традицій, в яких вони

виховуються, так і учасниками постійної соцюкультурної взаємодії, що розвиває в

них толерантність, доброзичливість, сприйняття інших, інтерес до культурних

відмінностей. Отже, згідно цього визначення – полікультурність є практика

співіснування у гетерогенному суспільстві, в якому жодна з культур не є

домінуючою