Ответ:

Любов… Скільки разів на день ми чуємо це слово?! Хтось один раз, хтось два, хтось п’ять, хтось десять, хтось мільйон, а хтось взагалі не чує його.

Хтось повертається додому знаючи, що там чекають на неї чи на нього рідні, а хтось немає до кого піти, бо… немає любові… А саме без любові нема щастя, нема щастя – нема радості, нема радості – нема успіху, нема успіху – нема натхнення, нема натхнення – немає праці, немає праці – немає людини… Усе це між собою пов’язане і щось одне, на перший погляд зовсім незначне, тягне за собою інші важливі речі.

Людина не може прожити без любові, так як і без дихання, як пташка не може без крила, як риба без води, як дитина без мами, як дерево без гілок… Жодна жива істота, яка має душу, не може прожити без любові. Адже любов – це пожива для душі, це ритм для серця.

Любов багато не вимагає. Вона не заставляє обожнювати людину, а просто сприймати кожного, як свою, як рідну… Саме любов єднає. Саме завдяки їй ми можемо спілкуватись з іншими людьми.

Любові забагато не буває. Але сьогодні любові замало. Якби було достатньо любові – то був би мир між людьми, між містами, між країнами…

Люди, задумайтесь… Вам всього лиш потрібно любити усе, що сотворив Бог і тільки тоді у світі запанує мир…