І до ворожки можна не ходити: всі знають, що оптимісти просто уособлюють життєвий успіх.

А хіба це не так насправді? Оптиміст - це людина, яка вірить у своє світле майбуття, тому що сподівається прожити в ньому все своє життя. Оптиміст вважає, що доля людини - не випадковий збіг обставин, а результат свідомого вибору. Оптиміст - це людина, яка в складній ситуації шукає можливості для подолання перешкоди, у всьому бачить світлу сторону. Навіть коли життя не залишає причин бачити його принади і вірити в краще, оптиміст продовжує, на відміну від песиміста, використовувати найменший шанс, щоб подолати "чорну смугу", бо за нею він бачить смугу світлу.

Оптиміст знає: всі життєві незгоди треба зустрічати з посмішою, бо вони (незгоди) цього не люблять.

Отже, я думаю, що оптимісти більш успішні, ніж їхні антиподи.

Але й оптимістам є чого повчитися у песимістів. Якщо песимістам варто було б повчитися радіти життю, то оптимістам не завадило б дивитися на нього більш реально.

Як колись казав Марк Твен: "Немає у світі більш жахливого видовища, ніж молодий песиміст. Можливо, жахливіший лише старий оптиміст".