Ще з дитинства ми знайомі з одною із найвідоміших жінок-поетес світу, з Лесею Українкою. З людиною, доля якої здавалась важкою та гіркою, але не дивлячись нінащо, вона продовжувала йти вперед та вражати всіх своїми  талантами.

З різноманітних мемуарів, історичних джерел, ми знаємо Лесю як тендітну , але дуже сильну особу з твердим характером, завдяки якому дівчина не опускала руки, незважаючи на недуг, який її поїдав щодня. У  творах вона поступово розкриває свої сторони характеру, показує, якою вона може бути в різних життєвих обставинах. Поетеса  принципово ставить жінку на перше місце у своїх творах. Вона робить своєрідні акценти на різних сторонах жіночої особистості, взагалі і особливо в національному аспекті. Всі її образи жінок - різні; це жінка-патріот - іноді-страдниця, іноді-берегиня, іноді-воїн. Візьмемо до прикладу героїню вірша "Забута тінь".  Це вірна дружина, палко закохана дівчина, матір, жінка-творець. Всі ці ролі не є новими, але у творах Лесі Українки вони набувають нового значення, бо акцент,передусім стоїть на високій духовній силі, великих можливостях жінки. Поетеса свідомо ставить своїх героїнь на одному рівні з чоловіками як людей самооціних, несправедливо принижуваних. До того ж кожен позитивний образ підсвідчується зсередини тією чи іншою рисою самої авторки. Жінка втілює у собі дух епохи.

З її поезії ми бачимо, що  розум, сила , вольність, ніжність та велич-все притаманно саме їй, як різносторонній особистості із вольовим духом.

Отже, Леся Українка для мене-це ідеал жінки, яка демонструє свою особистість по-різному, як найкраще. Вона була, є і буде прикладом надалі для всіх жінок світу.