Ответ:ХАРАКТЕРИСТИКА РОМЕО:

Самотній, замкнутий

"І раптом бачу в гаї сикоморів,

Що розрослись за мурами на захід,

Ваш син гуляє у годину ранню.

його догнать хотів я. Він помітив

Мене і зник в гущавині лісній.

Я по собі це  почуття вже знаю,

Коли буваєш зайвим сам собі.

І прагнеш від усіх десь заховатись..."

Чемний, добре вихований

"Поводиться він ввічливо й шляхетно.

Сказати правду, вся Верона славить

Його за честь, за виховання добре".

Легковажний у своїх почуттях:

До Джульєтти:

"Коли танок закінчать вже, саму

За ніжну ручку я її візьму,

І щастя неземне тоді відчую...

Чи ж я коли любив? Чи ще люблю я?

О ні! Зрікайтеся, брехливі очі!

Не знали ви краси до цеї ночі!"

До Розаліни:

"О матір божа! Сліз гіркий потік

Збігав за неї з цих поблідлих щік!

Любов розсолом приправляв таким,

Щоб та любов розвіялась, як дим?

Ще туману твоїх зітхань глибоких

Не висушило сонце яснооке!

Іще лунає тут твоє стогнання,

Я чую ще твої палкі благання!

Ось пляма в тебе від минулих злив,-

Ще й сліду на щоці потік не змив!

Адже ж то був ти сам, таж вся причина

Нудьги твоєї - тільки Розаліна!.."

Рішучий у своїх вчинках:

"Ромео: О, то дозволь мені, свята, й устами

Молитися побожно, як руками!

Джульєтта: Нас незворушно слухають святі.

Ромео: Не рухайся ж, дай відповідь мольбам!

(Цілує  її)

Твої уста очистили мій гріх...

Джульєтта: Взяли твій гріх мої уста з твоїх.

Ромео: Мій гріх?.. В твоїх словах я докір чую!

Верни ж мій гріх.

(Цілує її знову)"

Має почуття гумору:

"Меркуціо: Адже ж я - цвіт чемності.

Ромео: Цвіт - у розумінні «квітка»?

Меркуціо: Саме так.

Ромео: У мене й на черевиках квіти: як не рози, то хоч

розетки.

Меркуціо: Влучно, влучно!.."

Розсудливий (поєднується із запальною вдачею):

(При сутичці Тібальта і Меркуціо):

"Бенволіо, вперед! Виймай рапіру,

Ми виб'єм разом зброю в них із рук!

О, сором вам, синьйори! Схаменіться!

Тібальт! Меркуцьйо! Князь заборонив

На вулицях Верони колотнечу!

Тібальте, стій! Меркуціо мій добрий!"

Мстивий, запальний:

"Ромео: Тібальт живий! Меркуціо - немає!..

Лети ж на небо, лагідна покірність!

Веди мене, вогненноокий гнів!

Візьми назад «негідника», Тібальте,

Якого ти в лице мені шпурнув!

Меркуціо іще душа витає

Невисоко над головами в нас -

Чекає на твою, щоб взять з собою.

Чи ти, чи я,- котрийсь із нас повинен

Рушати з нею в цю останню путь!

Тібальт: Хлопчисько! Ти був тут із дайм у парі,

То й далі будь  із ним!

Ромео: Іще побачим!

(Б'ються. Тібальт падає.)

Бенволіо: Тікай мерщій, Ромео!

Збігається народ! Тібальта вбито!"

Объяснение: