У хімічній лабораторії використовують різноманітні сорти лабораторного скла залежно від типу досліджень і експериментів. Серед найбільш вживаних сортів можна виділити наступні:

Пірексове скло - має дуже високу термічну та хімічну стійкість. Воно може витримувати великі різниці температур, не вибухає при нагріванні і не розбивається під впливом кислот, лугів та інших хімічних речовин.

Шлихтове скло - має меншу термічну та хімічну стійкість порівняно з пірексом, але його зазвичай використовують для досліджень, які не потребують високих температур. Воно витримує контакт з більшістю кислот і лугів, але може розбитися при різкому зміні температури.

Кварцове скло - має найвищу термічну та хімічну стійкість з усіх типів скла. Воно може витримувати надзвичайно високі температури та хімічно стійке до більшості кислот і лугів. Однак воно досить дороге, тому його використовують переважно для досліджень, які вимагають високої стійкості скла.

Боросилікатне скло - має середню термічну та хімічну стійкість. Воно може витримувати помірні температури та контакт з більшістю хімічних речовин, але не так стійке, як пірекс та кварц.

Таким чином, вибір лабораторного скла залежить від конкретного дослідження і експерименту, який проводиться в хімічній лабораторії.