Ліс був моїм дому. Його густа зелень, повільний струмок і пісок під ногами стали моєю щоденною рутинною. Я був первісною людиною, і кожен мій день був пригодою.

Світанок розпочинався мелодією пісень птахів. Я прокидалися на гілці високого дерева, з надією на новий день і нові можливості. Перша моя задача - це знайти їжу. Я був вправним мисливцем і рибалкою. Споряджений луком і стрілами, я вирушав на полювання. Спостерігаючи за слідами тварин, я підстерігав свою нагоду та стріляв. Наполегливість і вправність робили мене успішним мисливцем.

По поверненню до моєї дерев'яної оселі, я розжигав вогонь. Вогонь був моїм найкращим другом і оборонцем. Він оберігав мене від хижих звірів і давав тепло та світло вночі. З вогнем я міг приготувати м'ясо або рибу, і смажений обід був завжди смачнішим.

Після обіду я відправлявся на річку. Водоймище завжди було джерелом дивовижних пригод. Я спостерігав за рибами в чистій воді і навчився влучно кидати сітку. Інколи ловля риби приносила найбільше задоволення - гра в терпіння та спритність.

Але моє життя було не лише мисливство і риболовля. Я був винахідником. Я виготовляв інструменти з каменю, створював знаряддя для полювання і риболовлі, а також різноманітні уподобані прикраси зі шкіри та каменю.

Найкраща частина мого дня - це вечір. Я сидів біля вогнища, розглядаючи зірки на небі. Це був момент, коли я розмірковував про своє місце в цьому великому світі, про те, як я вирізняюсь серед інших створінь.

Мій день закінчувався, як він і починався - з мелодією пташиного співу. Я лягав спати на гілці, під навісом зірок, і чекав на наступний день, який обіцяв багато нових пригод.

Моє життя було скромним, але надзвичайно важливим для мене. Я був первісною людиною, і кожен день в цьому природному раю був пригодою, сповненою відкриттів і чудес. Ця пригодницька історія веде нас до того, як ми виріснемо, вчитимося і пристосовуватися до навколишнього світу.