будь ласочка допоможать треба скласти есе на тему прийшла зима з вставним слово, означальним займенником, неозначенний займенник який пишеться через дефіс
У ліс прийшла зима Дуже часто про зимовий ліс кажуть: «казково красивий». А що в ньому, власне, від казки? Зимовий ліс гарний своєю дійсною, живою, лісовою красою. Завжди він гарний. Тільки згорілий або зрубаний ліс — видовище важке, гнітюче та сприймається, як велика несправедливість і образа Природі. Хоча зовсім не рубати ліс не можна…
У грудні сніг, якщо й не на всю зиму ляже, то кілька днів напевно протримається. Коли він випадає на вологу, теплу землю, то на відкритих місцях, на стежках виростає за ніч незвичайного виду крижана трава. Легкий морозець витягує з землі найтонші крижані нитки, які згуртовуються разом у стовпчики, призми. Дихають пори землі вологою, тож ростуть ці незвичайні кристали не зверху, а знизу. Високі стовпчики навіть закручуються трохи. Прикрив сніг останню зелень справжніх трав. Тільки в лісі, у струмків зазвичай стирчать тонкі темно-зелені безлисті стеблинки. Яскраві на снігу, привабливі. Але пройде повз олень і не вщипне, вилізе бобер зі ставка та теж не зачепить зелених стебел. Ніхто їх не їсть. Жорсткі незвичайно. Немає більш жорсткої трави, ніж цей хвощ. Ось чому його стебла стирчать так зухвало. Ніхто їх не чіпає. І будь-які морози їм байдужі.
Але короткою виявилося життя першого снігу. Недовго пролежав і другий. А третій рівною ковдрою прикрив вологу землю, оберігаючи її тепло. Це вже постійний зимовий сніг. І з цього часу починається новий період в житті природи, найдовший у році. Саме про нього говорить прислів’я: «Прийшла зима — не відкрутишся».
Зима прийшла Пізня осінь змушує багатьох людей сумувати. Все листя вже опало з дерев, а на землі стоять калюжі. Зі стежок і тротуарів краще не сходити, інакше можна загрузнути в бруді. Але одного ранку, виглянувши у вікно, розумієш — зима прийшла.
Вночі був снігопад. Він укрив тонким шаром все навколо. Тепер двір виблискує чистою білизною. На деревах ще мало снігу. Вони тягнуть свої гілки до неба. Схоже, що їм хочеться одягнутися в білий наряд, який їх буде гріти до весни. З першим подихом зими калюжі у дворі вкриваються тонкою скоринкою криги, на якій можна розглянути ажурні візерунки. У морозному повітрі кружляють сніжинки, повільно опускаючись на землю.
Міські птахи сидять на гілках, вони не відлетіли у вирій. Люди вивішують у дворах і парках годівниці, підгодовуючи їх до весни. Дворові коти й собаки ховаються від холоду, і тільки на снігу можна розгледіти ланцюжки їхніх слідів.
Зима в місті настає дуже повільно. Перший сніг швидко тане. А ось за містом річку вже скував мороз. Її береги вкрилися кіркою криги. В середині зими, після сильних морозів, на річці з’являться рибалки. Їм не страшний холод, вони тепло одягнені та проводять цілий день на льоду. Мій тато — теж рибалка, він завжди з нетерпінням чекає настання зими.
Мені подобається зима. Я люблю її за веселі розваги та святкові дні. Січневі канікули пролітають дуже швидко. Але за цей час я встигаю побувати на веселій карнавальній виставі. А ще ми з батьками ходили в кіно та в кафе. А потім гуляли засніженим парком, поки в небі не стали з’являтися перші зірки.
Прийшла довгоочікувана зима Ось і прийшла довгоочікувана зима. Вона принесла з собою чарівний настрій, адже наближаються веселі свята та буде багато-багато снігу.
Зимовий час — чудова пора! Вона підкрадається непомітно, тихо, поступово, наче дитина, що нашкодила та бажає сховатися від гніву батьків. Перші ознаки свого приходу зимонька починає показувати в листопаді. Земля замерзає, а калюжі вкриваються тонкою кіркою льоду. Дерева ніби вмирають до весни, стають порожніми й сумними. Немов зачаровані злим чарівником, вони стоять і не сміють ворухнутися.
Приблизно в середині грудня зима набирає обертів. Вулиці нагадують справжню казку. За вікнами пурхають білі легкі сніжинки. Всі річки в окрузі вкриваються щільною кригою. Зима вкриває землю білим пухнастим килимом, одягає дерева в пухові ковдри. Коли світить сонце, здається, ніби земля усипана дорогоцінним камінням. Вічно зелені ялини й сосни виглядають, наче шляхетні дівчата у пишному вбранні.
Мороз, немов художник, прикрасив вікна будинків. Якщо вдивитися в його творіння, можна побачити дуже багато дивовижних істот. Які чудові візерунки! Це справжнісіньке диво природи. Навіть найвправніший майстер не здатний повторити за ним.
Як добре, що зима прийшла, залишивши позаду сльотаві та дощові дні! Вона змінила все навколо до невпізнання. Брудні, темні вулиці тепер чисті й ошатні. А сіре похмуре небо стало блакитним і свіжішим. Заради всього цього варто любити та кожен раз з нетерпінням чекати на прихід цієї чудової пори!
Answers & Comments
Verified answer
У ліс прийшла зима
Дуже часто про зимовий ліс кажуть: «казково красивий». А що в ньому, власне, від казки? Зимовий ліс гарний своєю дійсною, живою, лісовою красою. Завжди він гарний. Тільки згорілий або зрубаний ліс — видовище важке, гнітюче та сприймається, як велика несправедливість і образа Природі. Хоча зовсім не рубати ліс не можна…
У грудні сніг, якщо й не на всю зиму ляже, то кілька днів напевно протримається. Коли він випадає на вологу, теплу землю, то на відкритих місцях, на стежках виростає за ніч незвичайного виду крижана трава. Легкий морозець витягує з землі найтонші крижані нитки, які згуртовуються разом у стовпчики, призми. Дихають пори землі вологою, тож ростуть ці незвичайні кристали не зверху, а знизу. Високі стовпчики навіть закручуються трохи. Прикрив сніг останню зелень справжніх трав. Тільки в лісі, у струмків зазвичай стирчать тонкі темно-зелені безлисті стеблинки. Яскраві на снігу, привабливі. Але пройде повз олень і не вщипне, вилізе бобер зі ставка та теж не зачепить зелених стебел. Ніхто їх не їсть. Жорсткі незвичайно. Немає більш жорсткої трави, ніж цей хвощ. Ось чому його стебла стирчать так зухвало. Ніхто їх не чіпає. І будь-які морози їм байдужі.
Але короткою виявилося життя першого снігу. Недовго пролежав і другий. А третій рівною ковдрою прикрив вологу землю, оберігаючи її тепло. Це вже постійний зимовий сніг. І з цього часу починається новий період в житті природи, найдовший у році. Саме про нього говорить прислів’я: «Прийшла зима — не відкрутишся».
Зима прийшла
Пізня осінь змушує багатьох людей сумувати. Все листя вже опало з дерев, а на землі стоять калюжі. Зі стежок і тротуарів краще не сходити, інакше можна загрузнути в бруді. Але одного ранку, виглянувши у вікно, розумієш — зима прийшла.
Вночі був снігопад. Він укрив тонким шаром все навколо. Тепер двір виблискує чистою білизною. На деревах ще мало снігу. Вони тягнуть свої гілки до неба. Схоже, що їм хочеться одягнутися в білий наряд, який їх буде гріти до весни. З першим подихом зими калюжі у дворі вкриваються тонкою скоринкою криги, на якій можна розглянути ажурні візерунки. У морозному повітрі кружляють сніжинки, повільно опускаючись на землю.
Міські птахи сидять на гілках, вони не відлетіли у вирій. Люди вивішують у дворах і парках годівниці, підгодовуючи їх до весни. Дворові коти й собаки ховаються від холоду, і тільки на снігу можна розгледіти ланцюжки їхніх слідів.
Зима в місті настає дуже повільно. Перший сніг швидко тане. А ось за містом річку вже скував мороз. Її береги вкрилися кіркою криги. В середині зими, після сильних морозів, на річці з’являться рибалки. Їм не страшний холод, вони тепло одягнені та проводять цілий день на льоду. Мій тато — теж рибалка, він завжди з нетерпінням чекає настання зими.
Мені подобається зима. Я люблю її за веселі розваги та святкові дні. Січневі канікули пролітають дуже швидко. Але за цей час я встигаю побувати на веселій карнавальній виставі. А ще ми з батьками ходили в кіно та в кафе. А потім гуляли засніженим парком, поки в небі не стали з’являтися перші зірки.
Прийшла довгоочікувана зима
Ось і прийшла довгоочікувана зима. Вона принесла з собою чарівний настрій, адже наближаються веселі свята та буде багато-багато снігу.
Зимовий час — чудова пора! Вона підкрадається непомітно, тихо, поступово, наче дитина, що нашкодила та бажає сховатися від гніву батьків. Перші ознаки свого приходу зимонька починає показувати в листопаді. Земля замерзає, а калюжі вкриваються тонкою кіркою льоду. Дерева ніби вмирають до весни, стають порожніми й сумними. Немов зачаровані злим чарівником, вони стоять і не сміють ворухнутися.
Приблизно в середині грудня зима набирає обертів. Вулиці нагадують справжню казку. За вікнами пурхають білі легкі сніжинки. Всі річки в окрузі вкриваються щільною кригою. Зима вкриває землю білим пухнастим килимом, одягає дерева в пухові ковдри. Коли світить сонце, здається, ніби земля усипана дорогоцінним камінням. Вічно зелені ялини й сосни виглядають, наче шляхетні дівчата у пишному вбранні.
Мороз, немов художник, прикрасив вікна будинків. Якщо вдивитися в його творіння, можна побачити дуже багато дивовижних істот. Які чудові візерунки! Це справжнісіньке диво природи. Навіть найвправніший майстер не здатний повторити за ним.
Як добре, що зима прийшла, залишивши позаду сльотаві та дощові дні! Вона змінила все навколо до невпізнання. Брудні, темні вулиці тепер чисті й ошатні. А сіре похмуре небо стало блакитним і свіжішим. Заради всього цього варто любити та кожен раз з нетерпінням чекати на прихід цієї чудової пори!