Камуфляж дозволяє тваринам заховатися від сторонніх очей. Тварини використовують колір для привернення уваги[en], що також дозволяє розрізнювати тварин інших видів; або давати сигнал[en] про свій статевий статус іншим тваринам із свого виду; і мімікрувати, і мати попереджувальне забарвлення для сигналізації іншим видам. Деякі тварини використовують зміни кольору аби відвертати атаки приголомшуючи[en] тим самим хижаків. Зебри можуть погіршувати сприйняття руху, плутаючи своїм забарвленням хижаків, що нападають своїм смугастим малюнком при швидкому русі. Деякі тварини розфарбовані для фізичного захисту, за допомогою пігментів в шкірі вони захищають себе від сонячних опіків, в той час як інші, наприклад деякі жаби, можуть робити свою шкіру темнішою або світлішою для температурної регуляції. З рештою, тварини можуть бути забарвлені випадково. Наприклад, кров червона через наявність там пігменту червоного кольору, що необхідний для перенесення кисню. Забарвлення тварин можуть мати вражаючі природні візерунки.
Тварини створюють колір у різні способи. пігменти це частинки кольорової матерії. Хроматофори це клітини, що містять пігмент і можуть змінювати свій розмір та робити свій колір більше або менше помітним. Деякі тварини, включаючи метеликів і птахів, мають забарвлювальні структури в складі луски, щетинках або в пір'ї, що надає їм яскравих райдужних кольорів. Інші тварини, такі як кальмари і деякі глибоководні риби можуть виробляти світло, іноді різнокольорове. Тварини часто використовують два або більше таких механізмів одночасно, аби створити кольори і ефекти які їм необхідні. Приклади: хамелеони, восьминоги і каракатиці здатні змінювати своє забарвлення відповідно до навколишнього середовища. У шарах їхньої шкіри знаходяться пігментні клітини, що містять барвники. Ці тварини міняють колір залежно від забарвлення навколишнього середовища, температури та настрою. Хамелеон може змінити свій колір протягом 15 хвилин, головоногі молюски — майже миттєво. Стан їхніх пігментних клітин регулюється нервовою системою.
Камбала та палтус імітують забарвлення морського дна і до того ж вони частково зариваються в пісок, щоб посилити ефект маскування. Якщо таку рибу покласти, наприклад, на шахівницю, то її тіло покриється чорно-білими квадратиками.
Інші риби, жаби, раки і краби не володіють здатністю змінювати колір свого тіла, проте, пристосовуючись до оточення, вони можуть ставати дещо світлішими або темнішими.
Деякі птахи і ссавці, такі як куріпка, звичайний песець, заєць-біляк та інші, пристосовуючись до зовнішніх умов, міняють своє літнє вбрання на зимове, яке буває білим, як сніг, або сірим, як голі дерева.
Аналогічні явища відомі між рослинами: так, глуха кропива (Lamium album із блакитноквіткових) своїми листочками дуже сильно нагадує пекучу кропиву (Urtica dioica), а оскільки кропива захищена своїми пекучими волосинками від травоїдних, то ця схожість може слугувати захистом і глухої кропиви.
Існує безліч тварин, що використовують як захисний механізм звукове наслідування. В основному це явище зустрічається серед птахів. Наприклад, кролячий сич, живучи в норах гризунів, може імітувати шипіння змії.
Існує безліч тварин, що використовують як захисний механізм звукове наслідування. В основному це явище зустрічається серед птахів. Наприклад, кролячий сич, живучи в норах гризунів, може імітувати шипіння змії.
Хижий коник Chlorobalius leucoviridis, поширений в Австралії, видає звуки, що імітують шлюбні сигнали цикад самок, залучаючи самців відповідних видів.
Стали також відомі такі випадки подібності двох віддалених видів тварин, які не підходять до уоллісовського пояснення цього явища, за яким один вид є наслідуванням іншому в силу більшої захищеності другого виду, обманюючи цим своїх ворогів. Є, наприклад, незвичайна подібність між двома європейськими нічними метеликами: Dichonia aprilina і Moma orion, які, однак, ніколи не літають разом, бо перша літає в травні, друга — в серпні-вересні.
Або подібність між європейською метеликом Vanessa prorsa і метеликом з роду Phycioides, що водиться в Аргентині, при такому географічному розподілі цих видів не може бути випадком мімікрії. Загалом, мімікрія є лише окремий випадок того явища конвергенції, сходження в розвитку, існування якого ми спостерігаємо в природі, але найближчі причини і умови якого нам невідомі.
Answers & Comments
Ответ:
Камуфляж дозволяє тваринам заховатися від сторонніх очей. Тварини використовують колір для привернення уваги[en], що також дозволяє розрізнювати тварин інших видів; або давати сигнал[en] про свій статевий статус іншим тваринам із свого виду; і мімікрувати, і мати попереджувальне забарвлення для сигналізації іншим видам. Деякі тварини використовують зміни кольору аби відвертати атаки приголомшуючи[en] тим самим хижаків. Зебри можуть погіршувати сприйняття руху, плутаючи своїм забарвленням хижаків, що нападають своїм смугастим малюнком при швидкому русі. Деякі тварини розфарбовані для фізичного захисту, за допомогою пігментів в шкірі вони захищають себе від сонячних опіків, в той час як інші, наприклад деякі жаби, можуть робити свою шкіру темнішою або світлішою для температурної регуляції. З рештою, тварини можуть бути забарвлені випадково. Наприклад, кров червона через наявність там пігменту червоного кольору, що необхідний для перенесення кисню. Забарвлення тварин можуть мати вражаючі природні візерунки.
Тварини створюють колір у різні способи. пігменти це частинки кольорової матерії. Хроматофори це клітини, що містять пігмент і можуть змінювати свій розмір та робити свій колір більше або менше помітним. Деякі тварини, включаючи метеликів і птахів, мають забарвлювальні структури в складі луски, щетинках або в пір'ї, що надає їм яскравих райдужних кольорів. Інші тварини, такі як кальмари і деякі глибоководні риби можуть виробляти світло, іноді різнокольорове. Тварини часто використовують два або більше таких механізмів одночасно, аби створити кольори і ефекти які їм необхідні. Приклади: хамелеони, восьминоги і каракатиці здатні змінювати своє забарвлення відповідно до навколишнього середовища. У шарах їхньої шкіри знаходяться пігментні клітини, що містять барвники. Ці тварини міняють колір залежно від забарвлення навколишнього середовища, температури та настрою. Хамелеон може змінити свій колір протягом 15 хвилин, головоногі молюски — майже миттєво. Стан їхніх пігментних клітин регулюється нервовою системою.
Камбала та палтус імітують забарвлення морського дна і до того ж вони частково зариваються в пісок, щоб посилити ефект маскування. Якщо таку рибу покласти, наприклад, на шахівницю, то її тіло покриється чорно-білими квадратиками.
Інші риби, жаби, раки і краби не володіють здатністю змінювати колір свого тіла, проте, пристосовуючись до оточення, вони можуть ставати дещо світлішими або темнішими.
Деякі птахи і ссавці, такі як куріпка, звичайний песець, заєць-біляк та інші, пристосовуючись до зовнішніх умов, міняють своє літнє вбрання на зимове, яке буває білим, як сніг, або сірим, як голі дерева.
Аналогічні явища відомі між рослинами: так, глуха кропива (Lamium album із блакитноквіткових) своїми листочками дуже сильно нагадує пекучу кропиву (Urtica dioica), а оскільки кропива захищена своїми пекучими волосинками від травоїдних, то ця схожість може слугувати захистом і глухої кропиви.
Існує безліч тварин, що використовують як захисний механізм звукове наслідування. В основному це явище зустрічається серед птахів. Наприклад, кролячий сич, живучи в норах гризунів, може імітувати шипіння змії.
Існує безліч тварин, що використовують як захисний механізм звукове наслідування. В основному це явище зустрічається серед птахів. Наприклад, кролячий сич, живучи в норах гризунів, може імітувати шипіння змії.
Хижий коник Chlorobalius leucoviridis, поширений в Австралії, видає звуки, що імітують шлюбні сигнали цикад самок, залучаючи самців відповідних видів.
Стали також відомі такі випадки подібності двох віддалених видів тварин, які не підходять до уоллісовського пояснення цього явища, за яким один вид є наслідуванням іншому в силу більшої захищеності другого виду, обманюючи цим своїх ворогів. Є, наприклад, незвичайна подібність між двома європейськими нічними метеликами: Dichonia aprilina і Moma orion, які, однак, ніколи не літають разом, бо перша літає в травні, друга — в серпні-вересні.
Або подібність між європейською метеликом Vanessa prorsa і метеликом з роду Phycioides, що водиться в Аргентині, при такому географічному розподілі цих видів не може бути випадком мімікрії. Загалом, мімікрія є лише окремий випадок того явища конвергенції, сходження в розвитку, існування якого ми спостерігаємо в природі, але найближчі причини і умови якого нам невідомі.