Verified answer

В романі "Місто" В.Підмогильний затронув проблему багатогранності людської душі, містить багато елементів психології та допомагає майже кожну людину замислитись над якоюсь проблемою в своєму житті чи ситуацією. Підмогильний професійно таким чином впливає на читача через історію та розкриття образу Степана Радченко, котрий має так само свою ціль як і багато хто, тому поїхав до міста зі свого села, що б мати змогу отримати освіту та не тільки.

Степан спочатку постає позитивним, веселим та розумним парубком, якого турбує майбутнє свого рідного села, тому він й поїхав до столиці , навчитись чомусь новому та корисному, піднятись на більш сучасний рівень. Але як тільки він приїзди до міста воно виявляється сумним, сірим, чужим, наповненим пасток які забирають його позитив, мрію та сенс йти далі, а село сяє чимось рідним, теплим та приємним.

Місто зробило розумного, сильного духом хлопця, який захоплювався літературою та книгами звичайною людиною, котра буде робити корисливі речі, бути жорстким, щоб піти до своєї мети. Він більше не хотів повертатись до дому, лише йде і йде до якоїсь мети, не зважаючи не не що. Одна з коханок Радченко сказала таку фразу "У тебе душа — грифельна дошка, досить пальцем провести, щоб стерти написане" і була чимось права, місто окутало юнака та стерло усю душу, змусила стати частиною цього сірого потоку таких ж сірих людей.

На мою думку, що саме місто підкорило головного героя, місто поставило на коліна ще одну яскраву та сильну людину, захопило душу та змусило поєднатись з такою ж сірою, мертвою частиною міста.