тут 2 части  В одному селі Ламанчі жив один чоловік. Йому було близько 50 років, а зовнішній вигляд у нього був дуже немічним. У нього майже нічого не було, і звали його чи то Кохана, чи то Кесада, та це й не має значення, адже головне, що себе він кличе Дон Кіхот і вважає лицарем. А все тому що він багато прочитав книжок про лицарів, і на цьому грунті почав сходити з розуму.Одного разу він вирішив подорожувати. Він вибрав собі даму серця, так як читав про це. Нею стала якась Дульсінея Табосьска, але насправді її звали Альдонса Лоренса.Згодом, він відправився в дорогу. Через якийсь час він втомився і вирішив переночувати в замку. Та насправді це був лише заїжджий двір. Дон Кіхот дуже смішно розмовляв, уявляючи себе лицарем і ні в яку не хотів знімати шолом, хоч він і заважав йому. А ще Дон Кіхот попросив господаря заїжджого двору посвятити його в лицарі, але перед цим він був зобов’язаний зробити ритуал. Однак після того, як один погонич з заїжджого двору доторкнувся до обладунків уявного лицаря і Дон Кіхот його вдарив, господар заїжджого двору поспішив посвятити його в лицарі. Дон Кіхот пішов у бік будинку, так як хотів взяти грошей і сорочки – це йому порадив господар двору. Поки Дон Кіхот подорожував, священик і цирульник спалили його книги про лицарів. А Дон Кіхот тим часом пропонує хліборобу Санчо Пансі стати його зброєносцем, і хлопець погоджується. Увечері вони виїхали з села, дорогою вони побачили вітряні млини. Дон Кіхот подумав, що це велетні й став з ними боротися, але вони перемогли.