Ответ:

Стій, моя українська поезіє,

Ти, що в серці моєм розцвітаєш,

Твориш красу словами віршованими,

Як музика, яка душу зворушає.

Ти втілюєш в собі дух народу,

Звучиш мудрістю та прозорістю,

Ти розповідаєш про гордість й тугу,

Про нашу історію й красу природи.

Стій, моя українська поезіє,

Повідомляй світові наші пісні,

Проникай у серця зі своїм звучанням,

Неси любов, надію і світлість душам.

Ти відкриваєш двері до вічного,

Укладаєш слова в рядки віршовані,

Твориш магію, що лине від криниці,

Наповнюєш життя радістю та красою.

Стій, моя українська поезіє,

Ти живеш у кожному слові й рядку,

Ти втілюєш душу і мрії народу,

Ти вічна, як небо й зірковий світанок.