Вірш «Врожай» написаний Пабло Маркішем (Pablo Neruda) - це опис природної краси, яка відкривається перед автором, після урожаю. Автор описує рослини, які збирають, ділившись своїми враженнями та емоціями. Він використовує глибоку символіку, щоб зобразити різні сторони прекрасного світу рослин.

На початку вірша відчувається меланхолійний настрій, пов’язаний з кінцем літа та відходом весни. Однак, автор відчуває радість і любов до природи, коли він описує різні види рослин і їх збирання. Він описує красу квітів, фруктів і овочів з такою енергією і любов'ю, що стає очевидним, що він справді любить і поважає цю частину природи.

Під час опису автор використовує багато різних художніх засобів, таких як метафори, порівняння та описові прикмети. Він описує квіти як «міцні як сталь», яблука як «живі голови», а сад як «зелене море». Ці образи дають відчуття сили і краси рослин, які він збирає.

У загальному, вірш «Врожай» є описом природної краси та її частини, яка повинна бути поважаною і любленою. Автор використовує різноманітні художні засоби, щоб передати свої враження та емоції, які він відчуває, збираючи рослини.