Зародження давньої літератури пов'язане з прийняттям християнської віри. Це сталося в далекому 988 році за правління великого київського князя Володимира Святославича. Із християнством прийшли церковнослов'янська мова
й писемність. Церковнослов'янська мова відрізнялася від розмовної і сприймалась переважно як сакральна (від лат. sacrum — священний). Спочатку до неї ставились як до мови релігійного віровизнання й церковної служби. Унаслідок її поєднання з розмовною мовою виникла книжна українська мова.
Потреби церковного життя зумовили появу перекладів богослужбових книг. З ініціативи князя Ярослава Мудрого при Софійському соборі в Києві запрацювали школа й бібліотека. Тоді й переклали окремі частини Біблії, тексти для церковної відправи, проповідницьку та іншу літературу.
Книжки були рукописними. У той час не знали читання подумки: текст книги промовлявся або проголошувався. Основним колом творення, збереження й поширення літератури залишалося християнське духовенство, переважно чернецтво. Тодішні монастирі перетворились на справжні осередки писемності.
Answers & Comments
Ответ:
Розвиток писемності
Зародження давньої літератури пов'язане з прийняттям християнської віри. Це сталося в далекому 988 році за правління великого київського князя Володимира Святославича. Із християнством прийшли церковнослов'янська мова
й писемність. Церковнослов'янська мова відрізнялася від розмовної і сприймалась переважно як сакральна (від лат. sacrum — священний). Спочатку до неї ставились як до мови релігійного віровизнання й церковної служби. Унаслідок її поєднання з розмовною мовою виникла книжна українська мова.
Потреби церковного життя зумовили появу перекладів богослужбових книг. З ініціативи князя Ярослава Мудрого при Софійському соборі в Києві запрацювали школа й бібліотека. Тоді й переклали окремі частини Біблії, тексти для церковної відправи, проповідницьку та іншу літературу.
Книжки були рукописними. У той час не знали читання подумки: текст книги промовлявся або проголошувався. Основним колом творення, збереження й поширення літератури залишалося християнське духовенство, переважно чернецтво. Тодішні монастирі перетворились на справжні осередки писемності.