кароче, треба придумать казку з елементами фантастики( наприклад, казка про чарівну палицю, тільки пж давайте не про палицю). Ну давайте так, щоб 20 речень було 100%, далі вже дивіться по ситуації.
Плагіат буду перевіряти, скам, набір букв, відповідь не по темі- бан
завдання легеньке, чекаю на ваші творчі роботи, за хорошу казку даю 80 балів + найкраща відповідь
Answers & Comments
А тепер з початку.
Каммі звичайна дівчинка що жила у будинку на третьому поверсі. Вона була частинкою сімї яка складалась з мами, тата та її старшого брата– Джинні. Каммі була у 7, Джин–9. Вони вже міняли школу одного разу, тоді Каммі була у третьому класі і її почати ображати однокласники. В основному діти намагались зачіпити її зовнішність та ім‘я. Чому зовнішність? Бо вони діти і не зважаючи на це добре розуміли що зараз для підлітків важливо– самооцінка. Чому ім‘я? Бо не таке як у всіх, не звикле, не стандартне. В основному Каммі не зачіпали жодні слова, та й знайти друзів їй було просто. Змінити школу вирішила бо прості дитячі слова перейшли у справжній булінг. Вона завжди була і вважала, що є вище цього. Ні це не була висока думка про себе, це був факт. Тож вона діяла розумно. Брат завжди її підтримував, допомогав як міг адже був старшим. У новій школі все було по іншому. Хоч не всі діти були добрими ніхто її не булив. Вона мала друзів. Хоч іноді не вважала їх справжніми вона їх любила. Вона завжди помічала на собі погляд, хтось пильно слідкував за нею. І ось коли Каммі була сама у кімнаті перед нею постало дивне створіння. Воно було мов ельф який покрився шерстю, пухнастий і милий. Поки дівчинка оглядала саме створіння воно просто зникло. На землі вона побачила лист. А відкривши побачила текст
«•Ти в мене на мушці•»
Отже їй не здалось, отже хтось дійсьно слідкував за нею. Вона вийшла з кімнати і пішла на кухню. Дома нікого не було, тож вона могла випити воду і подумати про все, що відбулося. Не довго думаючи вона сказала «я все зрозуміла. Давай зустрінемось і ти мені все поясниш». Невідоме створіння знову постало перед нею та залишило карточку з адресою. Не довго думаючи дівчинка поїхала адже любила гуляти і знала де це. Це був адрес музею, що був у її місті. Вона зайшла і тільки зараз зрозуміла накільки дивно було їхати туди самій. Дороги назад нема подумала дівчинка. Каммі побачила двері. Білі двері серед чорного коридору.
Тепер ми повертаємося до початку тексту… той самий момент.
Та коли дівчинка зайшла у кімнату вона побачила того кого не очікувала побачити найбільше, там стояв її брат якому вона вірила якого любила найбільш за все. Він посміхався не адекватною на думку Каммі посмішкою. «Джинні. Що ти тут робиш?» тремтячим голосом запитала дівчинка. Тоді хлопець почав наближатись до неї. Вона почала тікати. Вона подзвонила у поліцію поки бігла. На вулиці не було людей. Тоді вона зрозуміла, що щось не так. Та часу думати не було. На велике здивування Каммі на безлюдній вулиці зазвучала сирена поліцейських машин. З машини вибігла її мама та пояснила: насправді брат Каммі хворів. У нього була шизофренія. Дівчинці про це не казали, адже він недавно захворів, чи таке буває. Я не знаю. І тільки зараз вона зрозуміла хто весь цей час на неї дивився. Джинні. Що на рахунок дивного створіння. Каммі бачила їх після цього протягом всього свого життя. Та вона досі не знає хто це. Влна не вірить у версію шизофренії. Це інший світ. Інший світ, у який її брат намагався її забрати.