Відповідь:

Жив-був правитель, який був дуже зацікавлений у науці. Він завжди задавав вченим багато запитань і відвідував наукові конференції та симпозіуми. Але, на жаль, він був не дуже ефективним правителем, бо забував про свої політичні обов'язки і присвячував більше часу вивченню науки.

Одного дня, правитель запросив провідних вчених країни до свого палацу, щоб поспілкуватись з ними про свої дослідження. Вони обговорювали складні наукові питання та вирішували проблеми, які стосувалися науки. Але, під час обговорення, правитель знову забув про свої політичні обов'язки і став задавати вченим багато запитань.

Пізніше, він зрозумів свою помилку і вирішив змінити свій підхід. Він почав навчатися, як ефективно керувати країною, водночас працюючи в науці. Він зізнався, що наука - це дуже важливо, але вона не повинна перекривати його обов'язки як правителя.

З часом, правитель став успішним і ефективним лідером, який вмів балансувати між наукою і політикою. Він зберігав інтерес до науки і підтримував її розвиток, але також виконував свої обов'язки як правитель і забезпечував процвітання своєї країни.

(Я думаю норм розповыдь?)