Відповідь:

1)Загальна характеристика транспорту світу Транспорт є один з найважливiших видів діяльності людини у сучасному світі. Він забезпечує функціонування світового господарства і потреби людей в усіх видах перевезень. Транспорт є основою міжнародного географічного поділу праці. Усі транспортні шляхи світу утворюють світову транспортну систему. Різні види транспорту використовують їх залежно від конкретних умов.  Залежно від рівня розвитку транспортної системи розрізняють країни, що мають: а) високорозвинені всі види транспорту (держави Європи, США, Канада); б) високий рівень більшості видів транспорту (наприклад, Японія не має трубопровідних та річкових перевезень; Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка майже не мають річкового транспорту); в) переважно один вид транспорту (зокрема, залізничні перевезення є домінуючими в Індії, Аргентині, Марокко, автомобільні — в Афганістані, Саудівській Аравії, Ефіопії, річкові — у Судані, Конго, Парагваї).   Найбільш розвинутими є транспортні системи країн Європи, Північної Америки, де зосереджено понад половину залізничних колій, рухомого складу, автомобільних шляхів, автопарку тощо. У цих країнах досягнуто високого технічного рівня розвитку транспорту: великі швидкості, регулярність сполучення, відносна дешевизна, масові перевезення вантажів та пасажирів, відносна безпека, постійне оновлення засобів транспорту. Серед країн з високим рівнем розвитку транспорту вирізняються Японія, Республіка Корея, Тайвань, нафтодобувні країни Перської затоки. Швидкими темпами розвивається транспорт Китаю.  Більшості країн, що розвиваються, властивий низький рівень розвитку транспорту, застарілий малопотужний рухомий склад. У багатьох країнах Азії, Африки та Латинської Америки часто використовують в’ючний та гужовий транспорт.   Робота різних видів транспорту характеризується багатьма чинниками: довжиною мережі шляхів сполучення, кількістю рухомого складу, кількістю зайнятого економічно активного населення на транспорті, а також обсягом перевезень, вантажо-­ та пасажирообігом.

2)Демографічний вибух - це різке прискорення кількісного зростання світового населення, яке почалося у середині XX ст. Коли зниження смертності значно випереджає зниження народжуваності, то це призводить до прискореного збільшення чисельності населення, неузгодженого з об'єктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Перевищення кількості народжень над кількістю смертей досягає значних величин. Сучасні високі темпи зростання чисельності населення земної кулі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються. Це країни Азії, Африки і Латинської Америки, де проживає близько 70 % населення світу, а середньорічний приріст населення перевищує 1,8-2,0 %. Якщо згадати, що п'ятий мільярд населення Землі з'явився ледь не за 10 років, то легко підрахувати, що у 70-х роках XX ст. щосекунди народжувалося у середньому п'ятеро дітей. Проте сьогодні ситуація дещо змінилася. Експерти відзначають кілька найголовніших ознак сучасної ситуації демографічного вибуху. По-перше, найвищі показники щорічного зростання населення "забезпечують" найбідніші країни світу. По-друге, спостерігаються чіткі ознаки сповільнення темпу демографічного вибуху - зменшується кількість країн із щорічним приростом понад 3 %; в Азії швидко скорочується кількість пологів на одну жінку; в Африці зростає застосування сучасних засобів запобігання вагітності та ін.

Пояснення: