Спільна військова операція СРСР, Польщі і Чехословаччини проти загонів УПА з метою знищення їхніх баз, здійснення заходів зі зруйнування етнічної цілісності українців у Польщі, їх асиміляції.
Польський уряд вирішив провести операцію після вбивства 12 березня 1947 р. заступника міністра оборони Польщі Кароля Сверчевського.
Відбулося переселення українських і змішаних українсько-польських сімей з Надсяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя і поселення їх у повернутих Німеччиною західних і північних районах Польщі з обов’язковим розпорошенням серед польського населення. В ході операції на захід Польщі депортовано близько 150 тис. українців у північні і західні польські землі.
Переселення здійснювали шість піхотних дивізій Війська Польського під командуванням генерала Мосора за блокування кордону військами НКВС і чехословацької прикордонної охорони.
23 квітня 1947 р. Політбюро ЦК ПРП ухвалило рішення про створення спеціального концтабору для «підозрілих українців» у Явожно поблизу Кракова.
Від 1947 р. до початку 1949 р. там побувало 4 тис. в’язнів-українців, з них 200 осіб загинуло (серед них жінки, діти, люди похилого віку) від недоїдання, тортур і хвороб.
Наслідки
1. Ця акція підірвала бази ОУН — УПА на Закерзонні (на землях Лемківщини, Холмщини, Надсяння).
2. Вона різко погіршила соціально-економічне і політико-правове становище українців у Польщі.
3. Українці зазнали величезних людських, матеріальних і духовних утрат. Насильницькії переселені, розсіяні серед поляків, позбавлені рідних осель, свого майна, культурно-освітніх закладів, вони втратили можливість повноправного національного життя.
4. Протягом довгих повоєнних десятиліть ця акція значно заважала розвиткові українсько-польських відносин.
Answers & Comments
Ответ:
Объяснение:
Спільна військова операція СРСР, Польщі і Чехословаччини проти загонів УПА з метою знищення їхніх баз, здійснення заходів зі зруйнування етнічної цілісності українців у Польщі, їх асиміляції.
Польський уряд вирішив провести операцію після вбивства 12 березня 1947 р. заступника міністра оборони Польщі Кароля Сверчевського.
Відбулося переселення українських і змішаних українсько-польських сімей з Надсяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя і поселення їх у повернутих Німеччиною західних і північних районах Польщі з обов’язковим розпорошенням серед польського населення. В ході операції на захід Польщі депортовано близько 150 тис. українців у північні і західні польські землі.
Переселення здійснювали шість піхотних дивізій Війська Польського під командуванням генерала Мосора за блокування кордону військами НКВС і чехословацької прикордонної охорони.
23 квітня 1947 р. Політбюро ЦК ПРП ухвалило рішення про створення спеціального концтабору для «підозрілих українців» у Явожно поблизу Кракова.
Від 1947 р. до початку 1949 р. там побувало 4 тис. в’язнів-українців, з них 200 осіб загинуло (серед них жінки, діти, люди похилого віку) від недоїдання, тортур і хвороб.
Наслідки
1. Ця акція підірвала бази ОУН — УПА на Закерзонні (на землях Лемківщини, Холмщини, Надсяння).
2. Вона різко погіршила соціально-економічне і політико-правове становище українців у Польщі.
3. Українці зазнали величезних людських, матеріальних і духовних утрат. Насильницькії переселені, розсіяні серед поляків, позбавлені рідних осель, свого майна, культурно-освітніх закладів, вони втратили можливість повноправного національного життя.
4. Протягом довгих повоєнних десятиліть ця акція значно заважала розвиткові українсько-польських відносин.