Відповідь:

Було декілька причин. По-перше, у Криму під час подій Майдану я був у статусі громадського активіста, в якого зі зброї був тільки мегафон (рупор, – ред.) і плакат. Із таким «озброєнням» ми намагалися протидіяти спочатку диктаторському режиму Януковича, який віддавав накази стріляти в людей, а потім другій за силою армії у світі – російській. Тоді ми чекали, що Київ віддасть наказ українським військовим, які були готові в Криму чинити збройний спротив. Мені досі боляче про це говорити. Ходили чутки про потяг Правого сектору, який начебто має приїхати з Києва, щоб захищати Крим. Ми ходили на вокзал час від часу, але ніхто не приїжджав… Коли російські війська заблокували наші військові частини на півострові, українські солдати майже не чинили спротиву. Вони казали, що їм просто не дають наказу з Києва

Пояснення: