Ответ:

Давно, коли Ява була ще зовсім маленькою, вона зустріла на вулиці Павлушу. Вони були однолітками і відразу ж стали гарними друзями. Обидвоє любили гратися в пісочниці і лазити на дерева.

Їх дружба була дуже міцною, вони проводили разом багато часу, гуляли, розмовляли і жартували. Іноді вони розходилися на деякий час, але потім знову знаходили одне одного і були щасливі знову бути разом.

Разом вони досліджували світ, вивчали нові речі і ділилися своїми знаннями. Ява була дуже розумною і завжди знаходила цікаві ідеї, які Павлуша з радістю приймав.

Але одного дня вони почули, як дорослі говорять про те, що діти не можуть бути друзями, тому що вони занадто малі і не можуть зрозуміти значення справжньої дружби. Це змусило Яву і Павлушу задуматися про своє стосунок.

Вони розмовляли про те, що для них дружба означає більше, ніж просто гратися разом. Вони розуміли одне одного і завжди підтримували, коли це було потрібно. Їх дружба була заснована на повазі та взаєморозумінні, і вони розуміли, що це набагато важливіше, ніж будь-які стереотипи.

Так Ява і Павлуша зрозуміли, що їхня дружба є справжньою, і ніхто не може її підірвати. Вони побажали, щоб їхній стосунок залишався таким самим на все життя.

Ця історія навчає нас тому, що дружба не має вікових обмежень та не залежить від стере