За її правління значно зміцнилася центральна влада.
Єлизавета провадила політику протекціонізму ( політика держави, спрямована на захист власної економіки від іноземної конкуренції. Полягала в сприянні й підтримці розвитку власного виробництва й торгівлі. )
Королева заохочувала створення мануфактур, великих торговельних компаній ( Гвінейська, Мароканська, Ост-Індська ), підтримувала винахідників. Це сприяло вдосконаленню старих і появі нових галузей виробництва.
Англія активно продовжувала колоніальну експансію.
Єлизавета I продовжила Реформацію, почату за правління Генріха VIII і Едварда VI, відновила повноваження протестанської церкви, підтримала кальвіністів у Шотландії, що привело до конфлікту з шотландською королевою Марією Стюарт, яка мала свої підстави претендувати на англійський престол.
Церковний порядок, запроваджений Єлизаветою «Актом про верховність» 1558 року, заклав основи майбутньої Англіканської церкви., відновила повноваження протестантської церкви.
У зовнішній політиці Єлизавета виступила в союзі з іншими протестантськими монархами проти Папи Римського, котрий не визнав легітимність її влади, та католицької Іспанії, найсильнішої держави тогочасного світу.
У 1588 році Англія розгромила іспанську Непереможну Армаду і вийшла переможницею в Англо-іспанській війні, що зробило її найпотужнішою морською державою, чию славу примножили морські походи Френсіса Дрейка і Волтера Релі. За три роки перед цим в Північній Америці було заснована перша англійська колонія, названа Вірджинія на честь королеви-діви Єлизавети І, яка так ніколи і не вийшла заміж.
На момент смерті Єлизавети в 1603 році в Англії бурхливо розвивались мистецтво та науки, і країна вже була загальновизнаним світовим лідером в усіх аспектах міждержавних стосунків, що дало можливість Єлизаветі I увійти в історію в якості одного з найвеличніших англійських монархів. Період її правління, відомий як "Єлизаветинська епоха", увійшов в історію як золота доба державності і мистецтва, передусім завдяки творчості Вільяма Шекспіра і Крістофера Марлоу.
(Інформацію взято з підручника Всесвітньої Історії Щупак І. та ін., а також із додаткових джерел в інтернеті).
Answers & Comments
Тримай, сонечко!
Відповідь:
За її правління значно зміцнилася центральна влада.
Єлизавета провадила політику протекціонізму ( політика держави, спрямована на захист власної економіки від іноземної конкуренції. Полягала в сприянні й підтримці розвитку власного виробництва й торгівлі. )
Королева заохочувала створення мануфактур, великих торговельних компаній ( Гвінейська, Мароканська, Ост-Індська ), підтримувала винахідників. Це сприяло вдосконаленню старих і появі нових галузей виробництва.
Англія активно продовжувала колоніальну експансію.
Єлизавета I продовжила Реформацію, почату за правління Генріха VIII і Едварда VI, відновила повноваження протестанської церкви, підтримала кальвіністів у Шотландії, що привело до конфлікту з шотландською королевою Марією Стюарт, яка мала свої підстави претендувати на англійський престол.
Церковний порядок, запроваджений Єлизаветою «Актом про верховність» 1558 року, заклав основи майбутньої Англіканської церкви., відновила повноваження протестантської церкви.
У зовнішній політиці Єлизавета виступила в союзі з іншими протестантськими монархами проти Папи Римського, котрий не визнав легітимність її влади, та католицької Іспанії, найсильнішої держави тогочасного світу.
У 1588 році Англія розгромила іспанську Непереможну Армаду і вийшла переможницею в Англо-іспанській війні, що зробило її найпотужнішою морською державою, чию славу примножили морські походи Френсіса Дрейка і Волтера Релі. За три роки перед цим в Північній Америці було заснована перша англійська колонія, названа Вірджинія на честь королеви-діви Єлизавети І, яка так ніколи і не вийшла заміж.
На момент смерті Єлизавети в 1603 році в Англії бурхливо розвивались мистецтво та науки, і країна вже була загальновизнаним світовим лідером в усіх аспектах міждержавних стосунків, що дало можливість Єлизаветі I увійти в історію в якості одного з найвеличніших англійських монархів. Період її правління, відомий як "Єлизаветинська епоха", увійшов в історію як золота доба державності і мистецтва, передусім завдяки творчості Вільяма Шекспіра і Крістофера Марлоу.
(Інформацію взято з підручника Всесвітньої Історії Щупак І. та ін., а також із додаткових джерел в інтернеті).