На пагорбах зелени шатається вітер,

Ріки течуть, водоспади шумлять тихенько,

Серце б’ється, розмовляє з природою,

А душа співає про кохання і весну.

Весна прийшла, із нею й сонце світить,

Заглядає в вікна, щоб душу зігріти.

Кохання квітне, як квіти на лузі,

Що гаряче серце до кохання збуджує.

В очах блиск, як від сонця водоспаду,

Радість серця не здолає жоден ворог,

Бо кохання – це сила, що творить дива,

І нехай воно завжди буває надією.

Тому нехай кохання росте, як квіти,

І плекаймо його з дбайливою ласкою,

Бо воно дарує нам щастя й радість,

І бажаємо йому здійснитись без перешкод.