Написати вiдгук про цю поезiю

Т.Г. ШЕВЧЕНКУ
Спасибі, земле, що ти родиш хліб.
Спасибі, земле, що на Україні,
колись давно, з убогої хатини,
Тарас великий вирушив у світ
І в слово гнівне й ніжне перелив
Снагу свою, і віру, і надію.
Пройшов крізь пекло, та не відступив,
А став борцем своєї батьківщини.
Мій батьку, мій учителю, моя
Одвічна гордосте, О, як пашить обличчя,
Коли читаю знову „Кобзаря",
Коли до мене правда промовля
Й до пильності, як і раніше, кличе.
Хай буде важко - легко не бува.
Та не померти вічним твоїм думам,
Бо - непохитні, як народ наш мудрий,
Як невмирущі мамині слова.
Please enter comments
Please enter your name.
Please enter the correct email address.
You must agree before submitting.

Answers & Comments


Copyright © 2024 SCHOLAR.TIPS - All rights reserved.