Написати вiдгук про цю поезiю
Т.Г. ШЕВЧЕНКУ
Спасибі, земле, що ти родиш хліб.
Спасибі, земле, що на Україні,
колись давно, з убогої хатини,
Тарас великий вирушив у світ
І в слово гнівне й ніжне перелив
Снагу свою, і віру, і надію.
Пройшов крізь пекло, та не відступив,
А став борцем своєї батьківщини.
Мій батьку, мій учителю, моя
Одвічна гордосте, О, як пашить обличчя,
Коли читаю знову „Кобзаря",
Коли до мене правда промовля
Й до пильності, як і раніше, кличе.
Хай буде важко - легко не бува.
Та не померти вічним твоїм думам,
Бо - непохитні, як народ наш мудрий,
Як невмирущі мамині слова.
Answers & Comments
Відповідь:Ця поезія написана з великою вдячністю і повагою до великого українського поета Тараса Шевченка. Вірші, які написав Тарас Шевченко, вражають своєю красою та могутністю висловлювання. Вони є оком на історію та духовну складову України. У поезії чути велику вдячність за те, що Тарас Шевченко залишив нас своїми творами, які є скарбом української культури. Водночас, поезія нагадує про важливість не забувати традиції та пам'ять про своїх героїв. Тарас Шевченко - один з найбільших героїв українського народу, його життя та творчість мають великий вплив на розвиток культури та історії України. Ця поезія підкреслює важливість Шевченкової спадщини та її вплив на сьогодення.