Ответ:

Для визначення кількості водневих зв'язків у фрагменті ДНК спершу потрібно врахувати базові пари. У ДНК базові пари утворюються між аденіном (A) і тимініном (T), а також між гуаніном (G) і цитозіном (C).

У вашому фрагменті ДНК ми маємо такі базові пари:

Г - Ц

Т - А

Т - Г

А - Т

Г - А

А - Т

Т - А

А - Т

Т - Г

А - А

Ц - А

Т - А

Отже, ми маємо 12 базових пар, і кожна базова пара утворює 2 водневих зв'язки. Таким чином, загальна кількість водневих зв'язків у фрагменті ДНК - це 12 базових пар * 2 водневих зв'язки/базову пару = 24 водневих зв'язки.

Щодо фосфодіестерних (фосфодіестерних) зв'язків, кожний нуклеотид у молекулі ДНК з'єднується з наступним за допомогою фосфодіестерних зв'язків. У вашому фрагменті ми маємо 12 нуклеотидів, тому й утворюється 12 фосфодіестерних зв'язків.

Щодо послідовності мономерів білка, закодованого фрагментом другого ланцюга ДНК та РНК, для визначення цієї послідовності потрібна додаткова інформація, така як кодони (триплети нуклеотидів) для перекладу на амінокислоти. Крім того, нам потрібно знати, з якої сторони ДНК читається, оскільки це може впливати на вибір шаблонного ланцюга для транскрипції РНК та подальшого перекладу на білок. Без цієї додаткової інформації неможливо визначити послідовність мономерів білка