Ответ:

У романі "Собор паризької богоматері" Віктора Гюго троє чоловічих сердець, по-різному створених, викреслюють заповітну картину життя та любові. Архідиякон Фроло, Квазімодо і Фебус представляють різні грані людської душі та її реакції на світ.

Фроло, глибоко віруючий та відданий своєму покликанню, втрачаєся у власному релігійному ідеалі, але його серце виявляється вразливим перед людськими стражданнями та честолюбством.

Квазімодо, гірський обличчя добра та вірності, не знаючи справжньої любові, виграє читачеві своєю безмежною відданістю та саможертовністю.

Фебус, воїн із світом на долоні, поглиблюється у вирій своїх власних бажань і пристрастей, не завжди розуміючи справжню цінність.

Ці три різні шляхи, які обрані героями, створюють складну мозаїку життєвих виборів і долі. Через взаємодію цих персонажів Гюго намагається зобразити багатогранність людської природи та її взаємозв'язок із світом.