ідейно художній аналіз вірша Максима Рильського "Мова" пож)
Answers & Comments
lisakozlova98«РІДНА МОВА» І в поетичних творах, і в науковихпрацях М. Рильський закликав бути уважними до рідної української мови.Блискучий знавець її скарбів, поет звертався до сучасників і наступнихпоколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. («Мова») Поетрадить вчитись у народу, в якого «кожне слово — це перлина, це праця,це натхнення, це людина», частіше заглядати до словників. Він наголошуєна потребі домагатися високої мовної культури: «Не тільки в художнійлітературі, а й у кожному слові людському увага до мови – доконечна річдля того, щоб думка знайшла свою справжню» кришталеву форму». Вірш «Рідна мова» вперше прозвучав на IV з'їзді письменників України (1959) з уст самого автора. Упоезії — патріотичне уславлення рідної мови, в якій відобразилась всяісторія народу, все його життя. Порівняння та метафори розкриваютьвеличезне значення мови для кожного народу як основи його духовногожиття. В тяжких умовах гноблення за часів самодержавства трудящий народне зрікся своєї мови. Поет вдається до художнього засобу персоніфікації:українська мова «свій дух велично-гідний, як житнє зерно, берегла».Порівнянням із житнім зерном (символом життя) підкреслюється важливістьмови для життя народу. Нам, українцям, треба любити рідну мову,леліяти її, плекати, «як парость виноградної лози», вчити своїх дітей,онуків і правнуків,— усе робити для розквіту українського слова, пісні,красного письменства... У розквіті творчих сил поет пішов із життя 24 липня 1964 року
Answers & Comments
І в поетичних творах, і в науковихпрацях М. Рильський закликав бути уважними до рідної української мови.Блискучий знавець її скарбів, поет звертався до сучасників і наступнихпоколінь:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
(«Мова»)
Поетрадить вчитись у народу, в якого «кожне слово — це перлина, це праця,це натхнення, це людина», частіше заглядати до словників. Він наголошуєна потребі домагатися високої мовної культури: «Не тільки в художнійлітературі, а й у кожному слові людському увага до мови – доконечна річдля того, щоб думка знайшла свою справжню» кришталеву форму».
Вірш «Рідна мова» вперше прозвучав на IV з'їзді письменників України (1959) з уст самого автора.
Упоезії — патріотичне уславлення рідної мови, в якій відобразилась всяісторія народу, все його життя. Порівняння та метафори розкриваютьвеличезне значення мови для кожного народу як основи його духовногожиття. В тяжких умовах гноблення за часів самодержавства трудящий народне зрікся своєї мови. Поет вдається до художнього засобу персоніфікації:українська мова «свій дух велично-гідний, як житнє зерно, берегла».Порівнянням із житнім зерном (символом життя) підкреслюється важливістьмови для життя народу.
Нам, українцям, треба любити рідну мову,леліяти її, плекати, «як парость виноградної лози», вчити своїх дітей,онуків і правнуків,— усе робити для розквіту українського слова, пісні,красного письменства...
У розквіті творчих сил поет пішов із життя 24 липня 1964 року