Ідейно – тематичний зміст твору розкривається за допомогоюнайпростішого аналізу. У Мартина Борулі досить щаслива сім’я, де кожналюдина займається тим, що кожному із них близько. Але фантазії батькасім’ї і його бажання піднестися над реальністю перевернули життя цієїродини з ніг на голову. Мартин Боруля звик до роботи, але, щоб статидворянином, він довше залишався в ліжку вранці. Він заборонив своєїдоньці займатися справами по господарству, тому що це не дворянськасправа. Також він забажав надмірно розумного нареченого для неї ізміста. Мартин Боруля, який у минулому був настільки близьким дозвичайних буденних справ, не міг навіть помислити, що його дочка, якавиросла в селі, навряд чи зможе побудувати своє щасливе життя з кимосьіз міста. Він також вніс корективи і в життя свого сина, відправившийого на службу писарем, до чого у сина не було ніякої схильності. Жанртрагікомедії при цьому дуже вдало розкривається завдяки зображенню утворі всіх тих кумедних ситуацій, які випали на долю Мартина Борулі ічленів його родини. Цілком зрозуміло, що в кінцевому результаті долярозставила все по своїх місцях і дала Мартину Борулі те, чого вінзаслуговував. За ним так і не був визнаний статус дворянина черезнезначну дрібницю – відмінність однієї літери в його прізвищі. Крімтого, його син так і зміг впоратися з проблемами на службі і бувзвільнений, а від доньки пішов наречений-аристократ. Таким чином, МартінБоруля не тільки став жертвою власної фантазії, але і приніс дужебагато страждань усім своїм близьким.

Говорячи про мораль даного твору, можна констатувати, що у авторавийшло зробити її простою і очевидною для читачів. Кожна людина маєнахили до якоїсь діяльності, що пов’язано зі спадковістю або способомжиття. Не варто різко змінювати себе і прагнути до чогось протилежного,адже до добра це не доведе.