Ответ:

Мікроскопічні організми (бактерії, зелені водорості, гриби, найпростіші

одноклітинні).

Ці організми не можна побачити неозброєним оком, вони існують у порах ґрунту.

Деякі з них дихають киснем, інші — безкиснево. Їхньою особливістю є те, що вони

можуть висихати, а з відновленням достатньої вологості знову оживають.

Мікроорганізми є поживою для тварин.

Кроти, утворюючи в ґрунті численні ходи, розпушують ґрунт, поліпшують його

фізичні й водні властивості. У земляних нірках гніздяться берегові ластівки,

рибалочки, бджолоїдки. Ґрунтові тварини, які харчуються мертвими органічними

речовинами, що розкладаються, збагачують ґрунт органічними сполуками, таким

чином прискорюючи розклад і загальний кругообіг речовин, поліпшують його

фізичні властивості: структуру, водопроникність, аерацію — умови мінерального і

водного живлення, росту і кореневого дихання рослин

Завдяки наявності вологи у ґрунті різноманітні організми можуть легше

переживати посушливий період. Також характерною рисою ґрунту як середовища життя є порівняно невелике

коливання добових і річних температур (на глибині понад 2 м сезонні коливання

температури взагалі майже не відчуваються). Це дає можливість наземним

організмам мігрувати в товщу ґрунту і перебувати там в активному стані чи в стані

заціпеніння (сплячки) у період низьких або підвищених температур. У ґрунті є значні запаси органічних речовин, які створюють кормову базу для

різноманітних організмів.

Ґрунт густо заселений різними тваринами і мікроорганізмами, хоча він

залишається при цьому основним життєвим субстратом для рослин. Приблизно

90 % видів комах на тих чи інших стадіях свого розвитку пов’язані з ґрунтом.

Особливо багато у ґрунті найпростіших та червів, хоча ґрунт став місцем

існування не лише для безхребетних. У земляних сховищах багато хребетних

виводить нове потомство (земноводні, птахи, ссавці). Дрібні організми, які легко витягуються з ґрунту і самостійно рухаються (нематоди,

кліщі, дрібні личинки комах, ногохвостки тощо). Вони дуже численні, харчуються

мікроорганізмами. Користуються природними порожнинами в ґрунті, самі не

риють собі ходів. При зниженні вологості йдуть углиб. Мають пристосування від

висихання: захисні лусочки, суцільний товстий панцир. При наводненні ґрунту ці

організми перечікують у бульбашках ґрунтового повітря. У таких організмів немає

спеціальних пристосувань до риття ґрунту.

Объяснение:

Вони повзають по стінках ґрунтових

порожнин за допомогою кінцівок або звиваючись. Насичене водяними парами

ґрунтове повітря дозволяє їм дихати через покриви. Такі тварини дуже чутливі до

висихання.

Зазвичай тварини ґрунтів мають обтічну компактну форму тіла, у них відсутні або

майже відсутні органи зору, немає пишного хутра, добре розвинені органи чуття,

у риючих тварин — лапи-лижі з наростами, з волосяним покривом. Багатьом

ґрунтовим організмам притаманне шкірне дихання.

Деякі рослини пристосовані до росту в сипучих пісках пустель (саксаул, піщана

акація, вівсяниця піщана тощо). Вони мають придаткові корені, сплячі бруньки на

коренях, дуже видовжений головний корінь, або утворюють кореневище. Перші

починають рости при засипанні піском, другі — за здування піску. Від занесення

піском рятуються швидким зростанням, редукцією листя.