Крайня північна точка материка — мис Мерчисон — край півострова Бутія у канадській частині Арктики; крайня західна точка материка — мис Принца Уельського на Алясці; крайня східна точка розташована на південно-східному узбережжі півострова Лабрадор — м. Сент-Чарльз; найвища вершина — гора Мак-Кінлі (інша назва — Деналі) висотою 6194 м; найнижча точка — Бедуотер у Долині Смерті (-86 м).
Великі рівнини, що простягнулися на території Канади і США, на сході обмежені гірським поясом Аппалач і Лаврентійськими горами; а на заході простягаються Скелясті гори, Береговий хребет, Каскадний хребет, С'єрра-Невада. Західні хребти простягнулися на південь до Мексики (С'єрра-Мадре). Вздовж західного узбережжя простягаються гори Кордильєри (сейсмічно активна область) з внутрішніми височинами (плато Колорадо, Мексиканське плоскогір'я). Східне узбережжя низинне.
У Північній Америці є всі кліматичні пояси, окрім екваторіального: на півночі полярний і субполярний, далі пояс помірного клімату, субтропічного, тропічного і субекваторіального в Центральній Америці. У Кордильєрах — вертикальна кліматична зональність.
Найдовша річка — Міссісіпі з Міссурі. Водна система річки Міссісіпі охоплює центр Великих рівнин до Мексиканської затоки. На півночі материка є численні озера льодовикового походження, на межі Канади і США — Великі озера.
Низькі прибережні рівнини Атлантичного узбережжя спускаються до затоки Св. Лаврентія, затоки Фанді, затоки Делавер і Чесапікської затоки.
Загальний опис
Будова поверхні материка асиметрична: зах. частину займає гірська система Кордильєри (найбільша висота 6193 м г. Мак-Кінлі), східну - великі рівнини, плато, середньовисотні гори. Внутр. р-ни - високі Великі рівнини і низькі Центральні рівнини, які на сх. облямовані Аппалачськими горами. Гірський рельєф характерний для сх. частини Канадського Арктич. архіпелагу і берегової частини Ґренландії. Вздовж півд.-сх. узбережжя П.А. розташовуються берегові низовини - Приатлантична і Примексиканська. Кордильєри мають ряд гірських дуг (хр. Брукса, гори Макензі, Скелясті гори і Сх. Сьєрра-Мадре). На зах. від цих хребтів - переривчастий пояс внутр. плоскогір'їв і плато вис. 1000-2000 м (плоскогір'я Юкон, вулканіч. плато Британської Колумбії і Колумбійськоє плато, плоскогір'я В. Басейн і плато Колорадо, Мексиканське нагір'я). Берег П.А. розчленовано нерівномірно. Найпорізаніші береги р-нів, де було зледеніння, Ґренландії, сх. частини Канадського Арктич. архіпелагу, Тихоокеанського і Атлантич. узбережжя Канади і Півд. Аляски (складні системи фіордів). Береги Атлантич. ок. (на півд. 43о п.ш.) акумулятивні, лагунні. На півдні Флориди і в деяких р-нах Центр. Америки береги утворені спорудами коралів і мангровими чагарниками. Найбільша річкова система Міссісіпі - Міссурі (довж. 6420 км); інш. річки: Св. Лаврентія, Макензі, Юкон, Колумбія, Колорадо. Півн. частина материка, що зазнала зледеніння, багата озерами (Великі озера, Вінніпег, В.Невільниче о., В.Ведмеже і інш.). Загальна площа сучасного зледеніння - 2 млн. км2. Ліси займають бл. 1/3 тер. У П.А. є понад 50 нац. парків, у т.ч. найвідоміші Йєллоустонський і Йосемітський.
Answers & Comments
Ответ:
Крайня північна точка материка — мис Мерчисон — край півострова Бутія у канадській частині Арктики; крайня західна точка материка — мис Принца Уельського на Алясці; крайня східна точка розташована на південно-східному узбережжі півострова Лабрадор — м. Сент-Чарльз; найвища вершина — гора Мак-Кінлі (інша назва — Деналі) висотою 6194 м; найнижча точка — Бедуотер у Долині Смерті (-86 м).
Великі рівнини, що простягнулися на території Канади і США, на сході обмежені гірським поясом Аппалач і Лаврентійськими горами; а на заході простягаються Скелясті гори, Береговий хребет, Каскадний хребет, С'єрра-Невада. Західні хребти простягнулися на південь до Мексики (С'єрра-Мадре). Вздовж західного узбережжя простягаються гори Кордильєри (сейсмічно активна область) з внутрішніми височинами (плато Колорадо, Мексиканське плоскогір'я). Східне узбережжя низинне.
У Північній Америці є всі кліматичні пояси, окрім екваторіального: на півночі полярний і субполярний, далі пояс помірного клімату, субтропічного, тропічного і субекваторіального в Центральній Америці. У Кордильєрах — вертикальна кліматична зональність.
Найдовша річка — Міссісіпі з Міссурі. Водна система річки Міссісіпі охоплює центр Великих рівнин до Мексиканської затоки. На півночі материка є численні озера льодовикового походження, на межі Канади і США — Великі озера.
Низькі прибережні рівнини Атлантичного узбережжя спускаються до затоки Св. Лаврентія, затоки Фанді, затоки Делавер і Чесапікської затоки.
Загальний опис
Будова поверхні материка асиметрична: зах. частину займає гірська система Кордильєри (найбільша висота 6193 м г. Мак-Кінлі), східну - великі рівнини, плато, середньовисотні гори. Внутр. р-ни - високі Великі рівнини і низькі Центральні рівнини, які на сх. облямовані Аппалачськими горами. Гірський рельєф характерний для сх. частини Канадського Арктич. архіпелагу і берегової частини Ґренландії. Вздовж півд.-сх. узбережжя П.А. розташовуються берегові низовини - Приатлантична і Примексиканська. Кордильєри мають ряд гірських дуг (хр. Брукса, гори Макензі, Скелясті гори і Сх. Сьєрра-Мадре). На зах. від цих хребтів - переривчастий пояс внутр. плоскогір'їв і плато вис. 1000-2000 м (плоскогір'я Юкон, вулканіч. плато Британської Колумбії і Колумбійськоє плато, плоскогір'я В. Басейн і плато Колорадо, Мексиканське нагір'я). Берег П.А. розчленовано нерівномірно. Найпорізаніші береги р-нів, де було зледеніння, Ґренландії, сх. частини Канадського Арктич. архіпелагу, Тихоокеанського і Атлантич. узбережжя Канади і Півд. Аляски (складні системи фіордів). Береги Атлантич. ок. (на півд. 43о п.ш.) акумулятивні, лагунні. На півдні Флориди і в деяких р-нах Центр. Америки береги утворені спорудами коралів і мангровими чагарниками. Найбільша річкова система Міссісіпі - Міссурі (довж. 6420 км); інш. річки: Св. Лаврентія, Макензі, Юкон, Колумбія, Колорадо. Півн. частина материка, що зазнала зледеніння, багата озерами (Великі озера, Вінніпег, В.Невільниче о., В.Ведмеже і інш.). Загальна площа сучасного зледеніння - 2 млн. км2. Ліси займають бл. 1/3 тер. У П.А. є понад 50 нац. парків, у т.ч. найвідоміші Йєллоустонський і Йосемітський.
Объяснение: