у званні військового товариша він став чернігівським наказним полковником.
Самойлович перейшов на бік гетьмана Брюховецького, а після його смерті приєднався до прихильників промосковської орієнтації й був обраний генеральним суддею. Після відставки Многогрішного, Самойловича у 1672 році було обрано гетьманом Лівобережної України на раді у Конотопі.
за правління Івана Самойловича відбулося суттєве зміцнення гетьманської влади,саме за нього посилилися тенденції до «інтеґрації» Гетьманщини до складу Московії. гетьман відіграв одну із провідних ролей у підпорядкуванні Київської митрополії Московському патріярхатові.треба зазначити, що Самойловича не шанували в Україні за його пиху та ненаситну жадобу. “Спершу ця людина була до всіх ласкава й покірна, — писав про Самойловича його сучасник, — але коли він закріпився у своїй владі й розбагатів, то став гордим та зухвалим”.
Answers & Comments
Ответ:
у званні військового товариша він став чернігівським наказним полковником.
Самойлович перейшов на бік гетьмана Брюховецького, а після його смерті приєднався до прихильників промосковської орієнтації й був обраний генеральним суддею. Після відставки Многогрішного, Самойловича у 1672 році було обрано гетьманом Лівобережної України на раді у Конотопі.
за правління Івана Самойловича відбулося суттєве зміцнення гетьманської влади,саме за нього посилилися тенденції до «інтеґрації» Гетьманщини до складу Московії. гетьман відіграв одну із провідних ролей у підпорядкуванні Київської митрополії Московському патріярхатові.треба зазначити, що Самойловича не шанували в Україні за його пиху та ненаситну жадобу. “Спершу ця людина була до всіх ласкава й покірна, — писав про Самойловича його сучасник, — але коли він закріпився у своїй владі й розбагатів, то став гордим та зухвалим”.
Объяснение: