Письменник, педагог, мовознавець, етнограф, історик, публіцист, громадський діяч. Народився на хуторі Вільховий Яр на Харківщині в родині відставного офіцера. Навчався в Харківському реальному училищі, де сформувалися його суспільно-політичні погляди. Саме тоді під впливом «Кобзаря» юнак починає збирати та записувати почуті пісні, легенди, казки та інші фольклорні матеріали. 29 грудня 1879 р. за розповсюдження нелегальної літератури Грінченка виключили з училища. У 1881 р. він склав вступний екзамен до екстернатури Харківського університету. У цей же період учителював у школах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. Пізніше працював у Чернігівському земстві, організував видання українською мовою дешевих книжок для народу.
Грінченко залишив по собі значну літературно-наукову спадщину - збірки поезій, перекладів творів світової літератури, етнографічні та фольклорні матеріали, навчальні посібники.
ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ (1836-1900)
У 1873 р. був серед ініціаторів заснування у Львові Літературно-наукового товариства ім. Шевченка. О. Кониський написав двотомну біографію Т. Шевченка, численні поезії й прозові твори, у яких порушив питання національного відродження України. Він є автором слів так званого духовного гімну України «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»), музику до якого написав М. Лисенко. І сьогодні цей музичний твір виконують у нашій державі під час офіційних урочистостей, зокрема інавгурації Президента України.
Політичний етап
У Харкові виникла Революційна українська партія (РУП). Її засновниками були Д. Антонович, М. Русов, Б. Каменський, М. Міхновський, Л. Мацієвич, Б. Мартос, Б. Матюшенко. Програму під назвою «Самостійна Україна» для неї написав М. Міхновський, який проголосив українське самостійництво на засадах радикалізму, безкомпромісність, рішучість, прагнення поліпшити долю народу політичними засобами, боротьбою проти царизму.
ВОЛОДИМИР БАРВІНСЬКИЙ (1850-1883)
Один із засновників товариств «Просвіта» та «Руське Товариство Педагогічне». Редагував часопис «Правда». Був засновником і першим редактором найбільшої української газети в Галичині «Діло» (1880-1883).
Пояснення:
3 votes Thanks 1
dimagavriluk128
дякую можеш подивитися в профілі ще запитання з історії
dimagavriluk128
ти мені не зовсім правильно кинув виконане завдання
Answers & Comments
Відповідь:
БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910)
Письменник, педагог, мовознавець, етнограф, історик, публіцист, громадський діяч. Народився на хуторі Вільховий Яр на Харківщині в родині відставного офіцера. Навчався в Харківському реальному училищі, де сформувалися його суспільно-політичні погляди. Саме тоді під впливом «Кобзаря» юнак починає збирати та записувати почуті пісні, легенди, казки та інші фольклорні матеріали. 29 грудня 1879 р. за розповсюдження нелегальної літератури Грінченка виключили з училища. У 1881 р. він склав вступний екзамен до екстернатури Харківського університету. У цей же період учителював у школах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. Пізніше працював у Чернігівському земстві, організував видання українською мовою дешевих книжок для народу.
Грінченко залишив по собі значну літературно-наукову спадщину - збірки поезій, перекладів творів світової літератури, етнографічні та фольклорні матеріали, навчальні посібники.
ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ (1836-1900)
У 1873 р. був серед ініціаторів заснування у Львові Літературно-наукового товариства ім. Шевченка. О. Кониський написав двотомну біографію Т. Шевченка, численні поезії й прозові твори, у яких порушив питання національного відродження України. Він є автором слів так званого духовного гімну України «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»), музику до якого написав М. Лисенко. І сьогодні цей музичний твір виконують у нашій державі під час офіційних урочистостей, зокрема інавгурації Президента України.
Політичний етап
У Харкові виникла Революційна українська партія (РУП). Її засновниками були Д. Антонович, М. Русов, Б. Каменський, М. Міхновський, Л. Мацієвич, Б. Мартос, Б. Матюшенко. Програму під назвою «Самостійна Україна» для неї написав М. Міхновський, який проголосив українське самостійництво на засадах радикалізму, безкомпромісність, рішучість, прагнення поліпшити долю народу політичними засобами, боротьбою проти царизму.
ВОЛОДИМИР БАРВІНСЬКИЙ (1850-1883)
Один із засновників товариств «Просвіта» та «Руське Товариство Педагогічне». Редагував часопис «Правда». Був засновником і першим редактором найбільшої української газети в Галичині «Діло» (1880-1883).
Пояснення: