Ответ:

Християнська церква почала формуватися в І столітті н.е. на основі вчення та послідовності Ісуса Христа. Однак, в період правління Римської імперії церква проходила важливі зміни та оформлення своєї організації.

Константин I Великий, який правив з 306 по 337 рік, відіграв важливу роль у формуванні християнської церкви та сприяв її офіційному визнанню. Він прийняв таку політику, що ставила християнство на рівень релігії, яка мала суттєвий вплив на державу. Це було відображено в різних державних актах та документах, таких як Миланський і Нікейський edict.

Під час Константина I Великого були проведені Перші Вселенські собори, де зібралися представники різних християнських общин з усього Римського імперії. Основна мета цих соборів полягала у вирішенні суттєвих релігійних питань, встановленні догматів та формуванні єдності в християнському вченні.

Під Константином I Великим християнство стало державною релігією Римської імперії. Це означало, що християнська церква отримала підтримку та привілеї від держави, включаючи фінансування будівництва церков, забезпечення безпеки та інших правових гарантій.

Оформлення церковної організації також відбувалося під впливом Константина I Великого. Він впровадив ієрархічну структуру церкви, включаючи посади єпископів.