Боги і богині Китаю. Китайська міфологія

Гуаньді — бог війни, бог багатства, а також покровитель чиновників. Згідно з міфом Гуаньді прославився тим, що мав здатність відвертати демонів. Вважається, що у Гуаньді був реальний прототип — воєначальник Гуань Юй або Гуань Йо, що жив у III столітті нашої ери в смутні часи занепаду правління Ханьскої династії.

Гуаньінь — богиня милосердя і співчуття, іпостась чоловічого образу бодхісатви Авалокітешвари, відомого в Японії як Каннон; вона допомагала усім земним істотам досягти духовного осяяння. Гуаньінь — родопомічниця; іноді її зображували з дитиною на руках.

Жу Шоу — божество осені. Жу Шоу вважався також духом металу, а оскільки метал зв’язувався із заходом, те божество розміщували у західній частині храму.

Лейгун — бог грому. Він мав тіло дракона, людську голову, і він бив по своєму животу, як по барабану. Лейгуна часто зображували із чорними крилами кажана, з пташиними кігтями і головою, синім людським тулубом.

Майтрея — бодхісатва і будда прийдешнього, який з’явиться в кінці нинішнього буддистського століття. У тібетському буддизмі Майтрею зображують сидячим на троні, поруч часто розташовують колесо дхарми, ступу і вазу.

Нюйва — жіноче божество у вигляді напівжінки-напівзмії. Згідно з міфами, з’єднання брата і сестри, які врятувались від всесвітнього потопу, — Фусі і Нюйви — в подружню пару сталося для відродження загиблого при катастрофі людства.

Паньгу — першопредок, породження життєдайних сил всесвіту інь і ян. У міфі про народження Паньгу оповідається, що на зорі часів всесвіт був деякою подібністю вмісту яйця.

Сі Ванму — чудовисько з людською статурою, зубами тигра і хвостом леопарда, яке править демонами хвороб і відоме як божество епідемій; проте пізніше Сі Ванму з’являється як чарівне втілення жіночого начала, власниця зілля безсмертя, правителька раю безсмертних.

Фусі — першопредок і герой, брат і чоловік Нюйви. Давні вважали, що Фусі правив небом, а Нюйва — землею.

Чжуань Сюй — божество-першопредок, онук правителя центру Хуанді. Він доручив Чуну правити півднем, небом і духами, а північ віддав під владу духу Лі, доручивши йому правити землею і людьми.

Чан Е — богиня місяця, дружина стрільця І. Згідно з міфом, вона потайки від чоловіка прийняла зілля безсмертя, яке він отримав від «володарки заходу» Сі Ванму, і понеслася на місяць, залишивши на землі чоловіка чекати неминучої смерті.

Чжі Нюй — донька небесного правителя Тяньді, яка асоціювалася із зіркою Ткалі із сузір’я Ліри. У пізній народній міфології Чжі Нюй шанувалася як богиня ткацького мистецтва і покровителька ткачів.

Шеньнун — бог землеробства. Вважалося, що у нього зміїне тіло, людська статура, бичача голова і ніс тигра; колір шкіри в колір трави.

Юйді — в китайській міфології верховний владика, якому підкорявся увесь всесвіт: небеса, земля і підземний світ, усі божества і духи. Давні уявляли його сидячим на троні в прекрасному імператорському халаті з вишитими драконами, в царському головному уборі, з нефритовою дощечкою у руці.