Малочисельний і маловідомий підряд мозоленогих представлений виключно верблюдами – горбатими і безгорбими. Як і інші із ряду парнокопитних вони – рослиноїдні ссавці, об’єднані в родину верблюдових.

Горбаті верблюди: дикий і домашній 2-горбий бактріан, 1-горбий домашній дромадер. Безгорбі: дикі вікунья, гуанако; домашні: альпака, лама.

Основні відмінності тварин:

– Двопалі кінцівки з тупими загнутими кігтями;

– В ходьбі повна опора на пальці, а не кінці фаланг;

– Ступня – мозолистий наріст;

– Еритроцити у формі овалу;

– Шлунок 3-камерний з особливою будовою сичуга і рубця;

– Укорочена сліпа кишка;

– Примітивна дифузна плацента і оболонка зародка;

– Зуби від 30 до 34;

– Період вагітності у різних видів від 11 до 13 місяців. 1 дитинча в потомстві, вкрай рідко – 2.

Ареал проживання бактріанів – Центральна і Східна Азія. Дикі – у пустелі Гобі. Дромадери живуть в Передній Азії, Північній Африці. Безгорбі верблюди – виключно в Південній Америці.

Всі верблюдові стійкі до відсутності їжі, води (в середньому – тиждень), перепаду температур.

Тільки останні наукові дослідження дозволили виділити цих тварин в окрему групу завдяки індивідуальним відмінним ознакам та своєрідності способу життя. Палеонтологи визначили, що походять верблюдові з Північної Америки, в доісторичні часи це була численна і різнопланова група. Сьогодні вона представлена ​​лише 6 видами трьох родів однієї родини.