ДВА, ч. і с., ДВІ, ж., двох, числ. кільк. 1. Назва числа 2 і його цифрового позначення. Що два, то не один (Номис, 1864, № 210); [Горлов:] Ти у військовій справі дважди [двічі] два не знаєш (Корн., II, 1955, 12); У двійчастій системі за основу числа береться величина 2 (Наука.., 7, 1956, 4); // Кількість із двох одиниць. На той час суддями були: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких цапа (Гл., Вибр., 1957, 74); Стулились краями дві половини - одна зелена, друга блакитна - й замкнули у собі сонце, немов перлину (Коцюб., II, 1955, 226); Подзвонили вранці, Що приїдуть у село два американці (С. Ол., Вибр., 1959, 128).
Два-три, один-два і т. ін. - уживається для приблизного позначення невеликої кількості чого-небудь, означає: декілька, небагато. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом (Н.-Лев., II, 1956, 262); Орест.. пробує здійнятись на ліктях над кріслом, щоб глянути на дорогу, але не може і в безсиллі опускається. Все оце триває недовго, не більше одної-двох хвилин (Л. Укр., II, 1951, 82); Зо два - приблизно два. Впав [Данило] на коня та й полинув, і не було його місяців зо два (Вовчок, І, 1955, 97); Ось він уже разів зо два упірнув, знесилившись (Ю. Янов., II, 1958, 17); Не раз, [і] не два; Не два, [і] не три - багато разів, тривалий час. - Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (Котл., І, 1952, 126); Не дві, не три і не чотири [неділі]! Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві... (Шевч., II, 1963, 101)
2. Те саме, що двійка 2.
3. розм. Декілька, небагато. - Я ось тільки ще два слова скажу, я тебе наздожену (Вовчок, І, 1955, 206).
4. рідко. Означає «другий» при іменниках - власних назвах. За «Київ-Товарною два» гримотіло (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29).
Объяснение:
СОРОК1, а, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення; // Кількість із 40 одиниць. Тож найбільший пророк наш блукав сорок літ вкупі з нами в пустині (Л. Укр., І, 1951, 291); Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (Довж., І, 1958, 266).
@ Наговорити (наплести і т. ін. ) сорок бочок арештантів, жарт.- те саме, що Наговорити (наплести і т. ін. ) сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна).
СОРОК2, а, ч. Давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам; // Набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок. Позаду за великим послом посольські служилі люди у чорних каптанах несли сто сорок сороків соболів (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 58).
Answers & Comments
Ответ:
ДВА, ч. і с., ДВІ, ж., двох, числ. кільк. 1. Назва числа 2 і його цифрового позначення. Що два, то не один (Номис, 1864, № 210); [Горлов:] Ти у військовій справі дважди [двічі] два не знаєш (Корн., II, 1955, 12); У двійчастій системі за основу числа береться величина 2 (Наука.., 7, 1956, 4); // Кількість із двох одиниць. На той час суддями були: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких цапа (Гл., Вибр., 1957, 74); Стулились краями дві половини - одна зелена, друга блакитна - й замкнули у собі сонце, немов перлину (Коцюб., II, 1955, 226); Подзвонили вранці, Що приїдуть у село два американці (С. Ол., Вибр., 1959, 128).
Два-три, один-два і т. ін. - уживається для приблизного позначення невеликої кількості чого-небудь, означає: декілька, небагато. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом (Н.-Лев., II, 1956, 262); Орест.. пробує здійнятись на ліктях над кріслом, щоб глянути на дорогу, але не може і в безсиллі опускається. Все оце триває недовго, не більше одної-двох хвилин (Л. Укр., II, 1951, 82); Зо два - приблизно два. Впав [Данило] на коня та й полинув, і не було його місяців зо два (Вовчок, І, 1955, 97); Ось він уже разів зо два упірнув, знесилившись (Ю. Янов., II, 1958, 17); Не раз, [і] не два; Не два, [і] не три - багато разів, тривалий час. - Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (Котл., І, 1952, 126); Не дві, не три і не чотири [неділі]! Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві... (Шевч., II, 1963, 101)
2. Те саме, що двійка 2.
3. розм. Декілька, небагато. - Я ось тільки ще два слова скажу, я тебе наздожену (Вовчок, І, 1955, 206).
4. рідко. Означає «другий» при іменниках - власних назвах. За «Київ-Товарною два» гримотіло (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29).
Объяснение:
СОРОК1, а, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення; // Кількість із 40 одиниць. Тож найбільший пророк наш блукав сорок літ вкупі з нами в пустині (Л. Укр., І, 1951, 291); Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (Довж., І, 1958, 266).
@ Наговорити (наплести і т. ін. ) сорок бочок арештантів, жарт.- те саме, що Наговорити (наплести і т. ін. ) сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна).
СОРОК2, а, ч. Давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам; // Набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок. Позаду за великим послом посольські служилі люди у чорних каптанах несли сто сорок сороків соболів (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 58).