Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»
Характеристика Митька
Дмитро (Митько) Омельчук - головний герой у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера», русявий худенький хлопець. Закінчивши п’ятий клас, Митько мріє поїхати на літні канікули до бабусі у село разом зі своїм другом.
Митько – балакучий, запальний, веселий мрійник. Він у всьому знаходить щось цікаве, вигадує різноманітні пригоди. Митько дуже наполегливий, він готовий довго и старанно добиватися своєї мети. Він довго і аргументовано вмовляє батьків Сергія, щоб вони дозволили йому поїхати до села, весь час домовляється з бабусею. Наприклад, аргумент для батьків Сергія: «— Невже ви хочете… щоб ваш син, а заодно і його найкращий приятель ціле літо нудились у місті, де все кругом — і пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє передчасному старінню наших організмів?»
Митько часом хитрує: видає за свій гербарій свого брата, забирає задля засідки курку у своєї бабусі, обманює діда Трохима, без відома батьків бере з дому клейонку. Але для всіх бешкетувань він знаходить переконливе виправдання : «А коли дощ піде, та ми позастуджуємось, та запалення легенів підхопимо? То що батькам краще — наше здоров’я чи якась там нікчемна клейонка?»
У Дмитра розвинена уява. Протягом всієї історії він фантазує то про доісторичних монстрів,то про веселі «вільні» канікули,то про світову славу відкривачів.
Він справжній лідер. Митько завжди просто «фонтанує» ідеями, хоча далеко не всі з них вдалі: «…голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна.»
Спільне та відмінне між Митьком и Сергійком
Митько та Сергій справжні друзі. Вони добре розуміють один одного, обидва мріють, вигадують, шукають пригоди. Їх об’єднує жага до відкриттів, винахідливість та гарні жарти. Кожен з них не проти пожартувати на другом.
«— Бо це ти мені в останньому малюнку дерева синім олівцем розфарбував, та ще й домалював невідомо що.
— А ти мене за ногу смикав, коли я на оцінку підтягувався».
Батько Сергія називає їх «лобуряками», бо це веселі та пустотливі бешкетники.
Однак, Митько все ж балакучіший та запальніший за Сергія. Він – лідер та ідейний центр у їхній дружбі. Сергійко більш розсудливий, поступливий та спокійний. Він добре доповнює свого друга, часом критикує його скороспішні ідеї.
Головні герої є добрим прикладом справжньої хлоп’ячої дружби.)
Answers & Comments
Ответ:
Характеристика Сергія
Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»
Характеристика Митька
Дмитро (Митько) Омельчук - головний герой у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера», русявий худенький хлопець. Закінчивши п’ятий клас, Митько мріє поїхати на літні канікули до бабусі у село разом зі своїм другом.
Митько – балакучий, запальний, веселий мрійник. Він у всьому знаходить щось цікаве, вигадує різноманітні пригоди. Митько дуже наполегливий, він готовий довго и старанно добиватися своєї мети. Він довго і аргументовано вмовляє батьків Сергія, щоб вони дозволили йому поїхати до села, весь час домовляється з бабусею. Наприклад, аргумент для батьків Сергія: «— Невже ви хочете… щоб ваш син, а заодно і його найкращий приятель ціле літо нудились у місті, де все кругом — і пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє передчасному старінню наших організмів?»
Митько часом хитрує: видає за свій гербарій свого брата, забирає задля засідки курку у своєї бабусі, обманює діда Трохима, без відома батьків бере з дому клейонку. Але для всіх бешкетувань він знаходить переконливе виправдання : «А коли дощ піде, та ми позастуджуємось, та запалення легенів підхопимо? То що батькам краще — наше здоров’я чи якась там нікчемна клейонка?»
У Дмитра розвинена уява. Протягом всієї історії він фантазує то про доісторичних монстрів,то про веселі «вільні» канікули,то про світову славу відкривачів.
Він справжній лідер. Митько завжди просто «фонтанує» ідеями, хоча далеко не всі з них вдалі: «…голова в мого друга працювала із колосальною швидкістю і, бувало, не встигав він бодай до половини висловити якусь думку, як у нього вже народжувалася друга, а то й третя, зовсім протилежна.»
Спільне та відмінне між Митьком и Сергійком
Митько та Сергій справжні друзі. Вони добре розуміють один одного, обидва мріють, вигадують, шукають пригоди. Їх об’єднує жага до відкриттів, винахідливість та гарні жарти. Кожен з них не проти пожартувати на другом.
«— Бо це ти мені в останньому малюнку дерева синім олівцем розфарбував, та ще й домалював невідомо що.
— А ти мене за ногу смикав, коли я на оцінку підтягувався».
Батько Сергія називає їх «лобуряками», бо це веселі та пустотливі бешкетники.
Однак, Митько все ж балакучіший та запальніший за Сергія. Він – лідер та ідейний центр у їхній дружбі. Сергійко більш розсудливий, поступливий та спокійний. Він добре доповнює свого друга, часом критикує його скороспішні ідеї.
Головні герої є добрим прикладом справжньої хлоп’ячої дружби.)