Ответ:

«Любов, що водить сонце і світила…» Цими словами великий Данте завершив свою безсмертну «Божественну комедію»

           Кохання – це рушій на землі, це напруження всіх сил, людських і надлюдських, подолання всіх перешкод. Не існує людини, яка б не мріяла про кохання. Так було в усі часи, в усіх країнах,. Було, є і буде. Свідченням того , що кохання завжди полонило душу людини, є велика кількість художніх творів, які дійшли до нас крізь століття.Коли любиш хочеться бути не досконалим, але самим досконалістю для об’єкта жадання. Хочеться зробити все можливе і неможливе, щоб тебе зрозуміли, прийняли і полюбили.

Полюбили відчайдушно і шалено, пристрасно й несамовито, так, ніби дуже голодні, а ти – найсмачніший райський плід.

Бути всім для того, хто є всім для тебе. Звернути гори, розбити стіни, переживати великий вибух емоцій: самотність, порожнеча, наповнення, наступне за спустошенням, ні з чим несумірні щастя і радість.

Любов – велика сила, і ти задовольняєшся їй, змішаної з божевіллям, жорстокої болем, феєричним щастям і роз’їдає серце сумом.

Объяснение: