Ответ:

(пишемо через дефіс, бо це прикладка.)

Объяснение:

1. Мене Вітчизна-мати колихала і піднесла до сонця на руках. (М. Стельмах.)

2. Нема краю можливостям матері-природи, як немає межі людському розуму. (О. Довженко.)

3. Час-шуліка летить, і немає йому вороття. (Є. Гуцало.)

4. Травою-берізкою, немов павутинням, заплівсь квітник.

5. Ми йдемо по Львову, тчемо по дорозі килимок-розмову, ниточку між нами слово-човник тягне. (Д. Павличко.)

6. Я на палубі пароплава "Некрасов". (О. Довженко.)

7. Вечір-мисливець підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. (Л. Костенко.)

8. Жовтий-прежовтий метелик мов дражнився: сяде на буркун –траву й гойдається. (Ю. Яновський.)