Микола Федунець
ПОДІЛЛЯ
Цю землю серцем і руками Зумій пізнать, зумій відчуть. В думках з моїми земляками На польових вітрах побудь. Зумій відчуть наш чесний будень – І думи наші, і труди. Тут квітень, - скажеш ти, - і грудень Одного прагнуть: щоб цвісти. Я тут живу! Над голубою Красою Горині й Дністра. Прийди - я поділюсь з тобою Скарбами праці і добра. Тепло долонь на двох поділим, На двох і сміх, і смутку мить. Бо й називається Поділлям Земля, де маю щастя жить. !!!!!Аналіз твору!!!!​